Розділи
-
Перепрошую? — сказав я, певно, що неправильно зрозумів. Чоловік, що сидів навпроти, підняв окуляри й повторив. Слова звучали невиразно ніби німецьким чи скандинавським. Вибачте, я не розумію, — сказав я. О, вибачте — сказав він, переходячи на зрозумілу мені мову…-
20,4 K • Ongoing
-
-
Віллі Вонка працював натхненно, - як ніколи раніше! Звісно, він завжди цілком віддавався роботі, пірнаючи в неї, мов у справжній шоколадний океан, з головою. Але тепер поруч був його учень, наступник, спадкоємець - Чарлі Бакет. Поки що хлопчик лише вчиться. Схоплює все на льоту.…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Спартак. Спартак. Спартак. Занадто знайоме їм’я. Зовсім не йде з голови. Я лежав у ліжку, дивлячись в темну стелю. Намагався згадати, де ще я міг чути це ім’я. Чомусь спогади повертали мене в час, коли я ще навчався в університеті. Але як би сильно я не напружував свої мізки – все…
-
3,8 K • Ongoing
-
-
Серце "докі-докі" калатало, як навіжене. Сьогодні я збиралася зробити це. Призвати богиню. Богиню кохання! Можливо, це звучить як "ябай", але я була серйозна. Дуже серйозна. Бо тільки так я могла змусити Харухі-семпай звернути на мене увагу. Харухі-семпай... Вона була... ну, просто…-
1 • Ongoing
-
-
Опис: Ярослав прийшов на цю полянку аби збирати малину, і все. Або ні. TW: грубий секс із хтонню, мазохізм ГГ. — І дався тобі той ліс, хлопче, ходиш щодня і ходиш… Туди не всі місцеві так часто ходять, як ти за цей тиждень, — Богдана руками, помереженими зморшками, підхопила…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Біла, холодна зима стоїть на вулиці. Сніжинки, що підхоплюються вітром, крутяться в безладді та незабаром розбиваються. Бліді, наче чистий аркуш паперу, люди ворушать сніг своїми чоботами. Бродячі коти й собаки відсиджуються в сирих підвалах. В цей період вся природа начебто…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Янь Вуши не міг нести на спині поранену та вмираючу людину. Незважаючи на те, що ця людина була лідером гори Сюаньду. Під рукою був учень, який виконував важку роботу. Таким чином, завдання випало на Ю Шен’яня. Секта Очищення Місяця мала запасний особняк у районі…
-
5,6 K • Ongoing
-
-
Сонце за горизонт вечірній зайшло, разом з життям безтурботнім, власне моїм. Ранкові страх та сльози полонили мої сірі очі. Проте, я втираю їх згодом. І розуміння відвідин, приходить час: краще погибель чекати буду я тут, на рідній землі, аніж на чужині. Не буду втікати,…
-
93 • Ongoing
-
-
Яскраве весняне сонце палило шкіру. У повітрі стояв ніжний аромат сакури, квіти якої тільки-но починали розпускатися. Весна – час, коли у всіх, навіть найособливіших, японських школярів починається навчальний рік. Після всього, що сталося влітку, Фуюхіко зовсім не хотів…
-
1,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 626 627 628 … 1 349 Next
