Розділи
-
Початок війн клонів. Розпрощавшись із Дартом Сідіусом на Джеонозісі, граф Дуку вирішує відвідати вчителя. Корусант сяяв. І навіть нічна пітьма не могла погасити вогні, що лилися з трильйонів вікон у мільярдах будівель, що вивищувалися до неба на кілометри. Лилося світло від…-
1,2 K • Ongoing
-
-
Всі персонажі історії є вигаданими і будь-який збіг із людьми, що живуть нині чи жили в минулому, випадковий. Це лише моя уява. Джісон/Фелікс ******** Джісон був упевнений, що в приховуванні своїх почуттів за останні шість місяці став справжнім майстром. Він знав, що це стане йому у…
-
11,5 K • Ongoing
-
-
Мокра підлога, важко дихати. Все навколо крутилося: ванна, раковина, унітаз та стеля. То у правий бік, то у лівий. Воно ніяк не могло визначитися в якій бік крутитися і від цього ще більше починало нудоти. Різнокольорові хвилі миготіли перед очима, а десь далеко гавкотів…
-
6,7 K • Ongoing
-
-
*** Великий день! Його мама чекала цього тридцять три роки! Нарешті Віронік виходить заміж! *** Сам Нік не відчуває такого ажіотажу з приводу одруження. Їхні стосунки з Алексом закрутилися швидко, міцно і безповоротно, бути разом — уже щастя, а решта — радше просто формальність.…
-
7,5 K • Ongoing
-
-
Присвята: Ця історія присвячується всім загиблим під час війни й справжнього геноциду 21 століття. Також вона присвячується кожному військовому й українцю. Місяць повільно прокидався, даруючи своє легке світло тим, хто його чекав. Це проміння заспокоювало кожного та…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
У кімнаті, наповненій людьми, не завжди можна зорієнтуватися, кого ти перед собою бачиш. Особливо якщо обличчя цієї людини почало забуватися за таку довгу його відсутність. Воно ніби міраж іноді з'являлося у снах, залишаючи на ранок неприємне відчуття у грудях, яке хотілося…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Холодний підвальний кабінет, запах різних препаратів і старі лампи, замінити які ніяк не доходили руки. У цьому була щось особливе. Проте іноді крики з сусідніх кімнат руйнували цю атмосферу, створюючи щось шумне. Так, для них це був тільки шум. - Вони такі схожі, - тільки…
-
326 • Ongoing
-
-
— Такемічі, а яке воно, майбутнє? Майкі дивиться кудись угору, здається що на небо, але по очам його видно, що безкрайній простір над головою він навіть не помічає, не бачить впритул. Думки його вже давно не тут. — Я поки і сам не знаю, — Такемічі зітхає, потуплюючи погляд і…
-
333 • Ongoing
-
-
— Припини стрибати, мене зараз знудить, − простогнав Ейс, ховаючи голову у коробку з іграшковими ведмедями. «О сьомій ранку просто неможливо бути таким бадьорим, це знущання», буркотів про себе парубок, дивлячись, як його аж за край енергійний брат літає поміж покупців та гір…
-
8,4 K • Ongoing
-
-
— В тебе ще лишилися ці, як їх, бланки? В мене все по нулях… Останній пішов на того діда з ікластою кицею, дай Боже їм обом здоров’я, тьху! Хлопець у дивакуватих чорних окулярах відкинувся на сидінні і вкотре оглянув свою долоню: на середньому пальці красувалися дві симетричні…
-
7,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 56 57 58 … 1 323 Next
