Розділи
-
— Мені пані з ринку казала, що січень буде з дощами і злістю. — Зимою? Дощі? — посміхнувся Петро, — здається, вона схибила. Для кого газети створили, га? Там і прогноз, і новини… За дорогою слідкуй, і газу прибав. — Вона ніколи не помилялась, Петрику. — Який я тобі…-
1,0 K • Ongoing
-
-
Ми ідемо у гору вже хвилин сорок. Герою хоч би що, а я вже у третій раз прощаюся зі своїм жалюгідним життям. Я не смакував солодкого, мабуть, вже декілька місяців, але кожна зайва з’їдена крихта цукру ніби додала ваги моєму тілу саме зараз, роблячи кожен крок неймовірно…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
Сиджу коло багаття, розведеного прямо посеред чи то бібліотеки, чи то школи. Для розпалу довелося використати одну з пліснявих чорних книг. Це, вочевидь, Герою не сподобалось, але робити нічого, та й стан у них такий, що навряд чи ще можна щось прочитати. До голови надходить думка,…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
Я лежу з закритими очима. Я хоч давно не сплю, але мені приємно полежати ще трохи, виспатися хоч раз за всю нашу подорож. Звичайно Герой не дає мені змоги лежати більше п’яти хвилин після сходу сонця, незалежно від того, як пізно ми заснули. Чутно, що він також не спить. То тут, то…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
Вогнище заспокійливо тріскоче, випльовуючи шмат іскор-вогників, що хутко починають бігти вверх до синього неба. До зірок, до дядечка Місяця, що доброзичливо вказує шлях заблукавшим мандрівникам. Далеко від гучних міст, що ніколи не засинають, ночі завжди…
-
657 • Ongoing
-
-
Мовчати, мабуть, шкідливо. Палити, мабуть, теж – Шинвон хмикає у порожнечу сірого неба, стримуючи стогін болю. Груди розриваються від печії, але він довго не видихає дим, щоб прискорити смерть. Затягуючись востаннє, він дивиться на падаючий попіл і майже ловить його язиком у…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Коли Хьонгу відчиняє вхідні двері, лямка його рюкзака вже волочиться слідом по підлозі. Ослаблі руки та ноги ледве сприяють швидкому пересуванню, і в коридорі він так і залишається стояти спиною до дверей. Потилиця ловить холод металу, і десь на стелажі руки точно закидають…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Вони не бачилися так давно. Не настільки давно, звичайно, але Хьонгу майже забув про те, що в сусідній студії хтось сидів взагалі. Зараз залишилися лише відеодзвінки, повідомлення. Вони були зайняті, кожен по-своєму, з різними режимами та справами. Хьонгу відчував кінець весни…
-
724 • Ongoing
-
-
Юто дихає, щоб вдихати запах одягу Хьонгу. Це останній день — думає він. Ніби завтра все обірветься, бо в нього більше не буде права торкатися канової шкіри своїм язиком. Кляті сльози. Ховаються. Хьонгу посміхається сумно, бо не виконав обіцянку більше не підходити. Колись все…
-
697 • Ongoing
-
-
Хьонджин повертався втомлений додому після пар в універі та тренування у залі. У його команди через два місяці чемпіонат Кореї з сучасних танців і всі сили та вільний час йдуть на тренування. Хлопець подумки вже спав у своєму ліжку, але насправді це буде ще не скоро. Завтра…
-
461 • Ongoing
-
- Previous 1 … 563 564 565 … 1 348 Next
