by Loza Aila — *** «Ранкове сонце простягалось приємним, пастельним світлом і падало на тендітні італійські будинки. Такий миловидний, але, всеж, прохолодний ранок». Вона. Вона це щось незбагненне. Вона йшла посеред нераціонально розташованих кафе, плавно, кошачою ходою, перекочуючи…
by desAtiny —Над маленькими будиночками в самому центрі міста височіє льодяний палац Цариці, поблискуючи на сонці. Всередині заклопотані бігають туди-сюди фатуї — на відпочинок зовсім нема часу. Але якщо добре придивитися, то десь на балконі, під самими куполами, можна було б когось і…
by Kliffy —Епіграф: Хто сказав, що дріб'язковість ніколи не окупається? Наступний предмет суперечок, як не дивно, — провина Чюї. Дадзай обертається, відштовхуючи ногою м'яту паперову кульку від свого столу, та оцінює збитки. Чюя не зовсім нечупара. Він пилососить, дезінфікує…
by Sascha —Я так ждала її приходу Таку прекрасну і чарівну Вона прийти була повинна Через 20 літ до мене Загадкова, таємнича Вона прийде й до тебе з часом Але... Вона вже майже поруч То там, то тут Та не чекаю більше Пані в гості Хочу сховатись я від неї Та більш не в силах я…
by Devil_Flower —Ти — вкраплина свіжої роси, Ти — подих прийдешньої весни, Та цей подих не для мене, Що летить у височинь до неба. Ти — русалка на березі пісків, Яку викинуло подалі від морів. Ти розквітаєш, немов би бузок, Ароматом п'янким наповниш садок. Ти — сонце під час літньої спеки, Ти —…
by Peonies —Темно та холодно, але люди на це не звертають уваги. Усі вони кудись біжать з веселим посмішками та голосним сміхом. Ось студетки цокуючи каблучками та новими зачісками біжать на вечірку, ось чийсь батько приїхав додому з подарунками для своєї малечі, а ось- хтось сидить в кафешці…
by Mett Sirius —Поки дорослі закінчували з ремонтом та облаштуванням печери, наша новостворена команда вирішила познайомитись трішки краще. Ми зібрались у місцевій бібліотеці, яку вже встигли відремонтувати і зав'язали бесіду. Робін, Кід Флеш та Аквалед знали один одного уже деякий час, зрідка…
by Mett Sirius —Глава 1 - Дякую! Боже, дякую, що врятувала моє життя! - голосив, поважного віку чоловік із надмірною вагою. Намагаючись утримати на лиці якщо не посмішку, то хоча б нейтральний вираз, я думала про те коли він нарешті заспокоїться. Такі прояви подяки були приємними в перші декілька…
by домінік вандер —пан Мураха досяг усього: він жив у батьків, раз на раз вибирався за кордон працювати. у пана Мурахи були такі ж друзі: жили з матусями й татусями, щовечора компанією вони пили і цькували позаочі тих, хто прийти не зміг. а ще вони зневажали пана Стрибунця за його дибиці. а нащо тому…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.