Розділи
-
До свого радника Липинського він звернутися не міг, бо той не знав, ким гетьман є насправді, і просто б подумав, що він з'їхав зглузду з безкінечними боями та перемогами. Занадто затягнула ця рутина його друга, проте він нічого не міг вдіяти. - Володимире... - звернувся до козака…-
12,4 K • Ongoing
-
-
Йшов напружений бій, днями та ночами пустими, поляки нападали першими, тож нічого не залишалося крім того, щоб спочатку оборонятися від них, а потім і наступати у відповідь. В ході бою жахів було небачено, голови та тіла літали з коней на брудну землю, як і самі коні змішувалися з…
-
12,4 K • Ongoing
-
-
Світало, край неба палало, а життя вже оживало. Січ прокидалася, тому козаки прийшли по Петлюру зранку, аби випустити. Русявий чоловік не хотів спочатку виходити через недовіру до козаків, але все ж почалапав з комори на світло. Його випустили раніше, ніж треба було, аби той ще…
-
12,4 K • Ongoing
-
-
Трохи пізніше, він пішов до гетьмана, аби розпитати що за порядки тут наводяться ним, та його не було на місці. Писар вже подумав, що дріма десь козачий командувач на якомусь зручному ложі з перинами білими, але в просторій кімнаті він помітив поряд з масивним дерев'яним столом з…
-
12,4 K • Ongoing
-
-
Йшов напружений бій, днями та ночами пустими, поляки нападали першими, тож нічого не залишалося крім того, щоб спочатку оборонятися від них, а потім і наступати у відповідь. В ході бою жахів було небачено, голови та тіла літали з коней на брудну землю, як і самі коні змішувалися з…
-
12,4 K • Ongoing
-
-
На вулиці вже лежав сніг,було доволі прохолодно, а на вечір небо ставало червоним-червоним, неначе калина. І от, ввечері під світлом світлофорів та магазинах на узбічччі кралася фігура у чорному. З ніг до голови, все було чорним, окрім його лиця, на якому були білі вуса. Такий…
-
584 • Ongoing
-
-
Планам не судилося бути виконаними, Володимир впав. Він буквально звалився на симонів ґанок і спав там. Добре, що писар не звалився з ним, а став просто стояти поряд і дивитися. Допетравши, що, можливо, його знайомий перепив, він став тягти його до колодця, аби трохи "освіжити". Ніч…
-
12,4 K • Ongoing
-
-
Стояв тяжкий осінній день, Симон не поспішав додому, йшов доволі повільно по вузьким вуличкам Парижу, дивився на людей, які виповзали з дому в затишній кафе з злобною випічкою та кавою. Все неначе оживало ближче до вечора, парижани цінували свій час, вони обідали доволі довго, та й…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Тому він вирішив таки злізти з дерев'яного виробу й почалапати до ляха в хату. Не поспішаючи, Володимир пішов до хатинки разом з Симона й став на того дуже уважно дивитися. Він навіть посміхнувся від своїх думок. Йому не вірилося, що ось, ще один слух, але вже повністю правдивий, в…
-
12,4 K • Ongoing
-
-
День був таким тягучим, начебто той час був нескінченим. Складно уявити собі було навіть і те, що в перервах між письмом, Симон вже подумав, що скоро зійде з розуму зі своїми думками. Голова йшла обертом від подій, хотілося просто все зупинити і вияснити. І се ж не зрозуміло було хто…
-
12,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 489 490 491 … 1 339 Next
