Розділи
-
- Це кінець? – питаю я у збентежені. - Так, він не повинен більше встати після таких ушкоджень, - відповідає мені Акутагава, - але нам треба дбати про себе, а не про таких жалюгідних створінь. Як тебе взагалі взяв із собою Дазай-сан, якщо ти так дбаєш про інших? Я сам точно не знаю,…-
7,9 K • Ongoing
-
-
Я опритомнів на підлозі в тому самому місці, де мене відправили в минуле. Я встаю, усвідомлюючи, що все пережите вже позаду. Я почував себе таким щасливим, що важко стримати емоції. - Ацуші-кун! - я почув голос людини, минуле якої мені довелося побачити у всіх фарбах і взяти в ньому…
-
7,9 K • Ongoing
-
-
Роботи було достатньо, Кунікіда сказав, що повернеться пізно, вони відмічають закінчення справи. І ось настав вечір вже було доволі пізно, я дивився, що Кунікіда справді на вечірці, і почав засинати, але раптом мене розбудив телефонний дзвінок. Це був Фукудзава. Я не хотів…
-
2,4 K • Ongoing
-
-
Це була їхня перша закордонна місія. Про неї Подвійному Чорному стало відомо ще за місяць до поїздки. Тоді Морі після котроїсь із місій викликав обох хлопців до себе. Ті, ясна річ, прийшли, хоча по дорозі безупинно кричали один на одного і штовхалися, а коли прийшов час заходити…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Наступного дня після того, як ми захопили Муракамі-куна, прийшовши в агентство я з порога дізнався, що на мене чекає Дазай-сан, щоб зустрітися. З цією метою я пішов у кафе на першому поверсі. Пройшовши через двері, я зустрів Дазай-сана, який уже вкотре фліртував із…
-
7,9 K • Ongoing
-
-
Дазай Осаму Зранку я прокинувся від сонця, що світило мені прямо в обличчя, я лежав на спині, голова повернута до вікна, куди заглядало ранкове сонце. Чуя лежав на лівому боку, але можна сказати, що на мені. Я почав акуратно підніматись, оскільки я не міг так спати. Коли я…
-
85,8 K • Ongoing
-
-
П'ятниця, останній робочий день і після нього довгоочікувані вихідні. Так і у Портової мафії, хтось спішить після своєї роботи до свого дому, а хтось - відпочити з друзями. От і в кімнаті де були члени Чорних Ящірок думали як провести цей вечір - ей, молодь, не хочете дядькові…
-
765 • Ongoing
-
-
Підстава чекала на Чюю на самому початку. Дадзай міцно цілує його, але коротко. Недостатньо. Дадзай ніколи не дає усього одразу. Вони знаходились посеред вітальні, приблизно на місці, де починалася кухня. Вони щойно повернулись додому. Святкування пройшло вдало, їхні друзі…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Коли Дадзай пробрався всередину його квартири без запрошення, він не здивувався. Дадзай ніколи не розповідав про своє минуле. Ацуші не пам'ятав, як і навіщо вони були знайомі, але встиг вивчити, що цей хлопчина — ще та загадка. Якщо спробувати розв'язати, витечуть усі мізки, а…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Вони були про те, щоб поговорити про кохання над дахами розгромлених будинків. Лопаті гвинтокрила змушували машинально затулити вуха, перекрикуючи одна одну про те, яка метафора любові справедливіше. Вони були не про те, щоб говорити важливе. Важливе завжди могло зачекати, а…
-
436 • Ongoing
-
- Previous 1 … 466 467 468 … 1 339 Next
