by джесс —головне правило будь-якого музиканта – ніколи не грати змерзлими пальцями. рухи скуті, притиснути з потрібною силою потрібний лад стає надто складним завданням. пальці трохи тремтять чи то від напруги чи від холоду, чи від хвилювання, яке просякло його тіло. альбедо зітхає,…
by равлик-павлик —написано на Осінній Фікрайтерський З'їзд 2021 ключ: забути парасольку Я завжди забувала парасольку. Ти мені завжди нагадувала. Просто підходила, пхала в сумку та легко цілувала. - Не забуть парасольку! Я завжди забувала парасольку. Ти мені завжди нагадувала. Просто…
by Olla Lika —Драко Люциус Мелфой завжди був ще тією проблемою, скільки я себе памʼятаю. Хоча, якщо ви читаєте це, то і так знаєте, як цей тхір весь час псував моє життя у Гоґвортсі. Єдине, чого ви не знаєте так це те, що я був закоханий у нього. Не пам’ятаю, коли саме це почалось, але чітко…
by TuSZ —-Зітріть пам'ять,- Пірс роздратовано відштовхує стілець, встаючи. -Але він пробув у кріогені надто довго,- застерігає лаборант, протираючи підбиту Солдатом руку. -Зітріть йому пам'ять і все спочатку,- холодний вирок. Пірс був непохитним. Брок знав, що це значить. Але раніше він…
by TuSZ —Коридор до воріт нескінченний, наче тунель у вічність.По мірі підйому підлоги кудись вгору,до неба, що ховалося за залізними дверима десь там, із двома втікачами відбувалися абсолютно протилежні метаморфози. Брок слабшав з кожним кроком, хапався за стіну та сповзав все нижче і…
by Iren Ragnvindr —Фік для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ: Забути парасольку – Ти можеш взяти мою парасолю, – мовить Ділюк, знизуючи плечима, роблячи вигляд, ніби то не його вуха порожевіли, – мені не потрібно. Ділюк завжди такий – він здатен віддати навіть останню копійку…
by Автор Р —Їхні крила, ще зовсім слабкі Та це не зупинило їх Кожен покинув гніздо батьківське І вирушив у подорож до мрії Вони зустрілися не зразу Спочатку зустрілися троє з них Вони створювали, писали, репували Ця трійка робила все можливе З часом до них…
by Нахабне тістечко —Опис: Про гордість. І важливі розмови. У подорожах із Доктором, — Пері зрозуміла це швидко, — ніколи не можна було бути впевненою у кінцевій точці. Яких би зусиль він не докладав, ТАРДІС часто збивалася із заданого (чи тільки задуманого?) Доктором курсу, надаючи перевагу…
by Ascker Ckiars —Той звук сирени швидких допомог Завжди у наших спогадах він буде. А вибухи лунають знов і знов. Такі, яких ніхто з нас не забуде… Крізь крики відчаю, крізь сльози і слова… Ми віримо, що скоро все скінчиться. Що завтра вже припиниться війна, А ворог той життя свого…
by Omens — Всього один миттєвий погляд сірих пронизливих очей і Скорпіус зрозумів, що спалився. Не те щоб він зніяковів, але все ж таки опустив свої спіймані на гарячому блискучі сріблясті очі вниз, уважно видивляючись щось на дні своєї склянки. Зазвичай він віддавав перевагу…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.