Розділи
-
Розділ 15 - Цей Вельмишановний уперше бачить ТАКУ шлюбну ніч Ясна річ, утеча з весілля була лишень бажанням. Врешті-решт, Ши Мей усе ще залишався тут, тож Мо Жань не міг просто дати дьору, полишивши шисьона напризволяще. Ця бісова церемоніймейстерка!!! Не занадто щиро працюєш,…-
58,4 K • Ongoing
-
-
– Фенгу, дурнику,- намагаючись бути серйозною, промовляє Коллет і задумливо торкається його плеча. Той лише відсмикується. – Ну навіть якщо він не прийде. Ми і так гарно проведемо час.- Дівчина всміхається, оголяючи гострі білосніжні зуби. Дивлячись на неї, хлопець не може…
-
919 • Ongoing
-
-
Йому.Було.Бридко. І ні-ні-ні, не від того,що Чімін сказав йому про свої почуття, а від того, як він не сказав Чіміну про свої.Якби ж він просто не відповів взаємністю, було б не так паскудно. Він висміяв, він просто висміяв почуття людини, бо так не годиться у їхньому суспільстві, щоб…
-
217 • Ongoing
-
-
АВТОР: wizardinblack ОРИГІНАЛ: https://archiveofourown.org/works/25654912 Друзі, якщо вам сподобався переклад, то не полінуйтеся зайти на оригінал та тицьнути вподобайку (kudos) <З Перед першим побачення Іруки з Какаші, він приголомшується. Подейкують, що Какаші ніколи не знімає своєї маски, навіть,…
-
18,9 K • Ongoing
-
-
«Потрібен час, щоб відсутній набув свого справжнього вигляду в наших думках. Після смерті він набуває чіткого контуру, а потім перестає змінюватися». – Колетт. Через кілька днів знайти її знов можна було в каравані. Не типова погода для британського літа, йшов сильний дощ,…
-
36,8 K • Ongoing
-
-
Візьми мене, закрий мене, І викинь геть ключі… Від нудьги, та щоб дістати мерзотного охоронця, Любисток повторював цю пісеньку вже вшосте. А що, все ж розвага, ничім не гірше, ніж теревенити зі щурами — співбесідники з них не дуже, відверто кажучи. І як він примудрився опинитися…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
«Боляче» - перша і остання думка, якою супроводжується кожен день Вільгельма у це Різдво. Він дивиться в вікно, а потім оглядає свою кімнату, яка, за час навчання у пансіоні, стала чужою і незнайомою. Тут було світло, на столі лежали коштовні речі, а у книжній шафі була купа…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Чан сидить, шоковано дивлячись на замітки в своїх руках, і думає, де ж він повернув не туди? Все ж наче добре було. Він успішно пройшов прослуховування, став стажером, навіть подружився з деякими іншими трейні. Ба більше, встиг організувати свою продюсерську команду! І жодних…
-
447 • Ongoing
-
-
Сорочка у Маріка зяє дірка́ми і зíрками. Кажуть, то він їх сам цигаркою пропалив. Марік сміється, кашля від диму згірклого І очі на небо, що сам у асфальт провалив. Марік веде мене своїми вулицями неспішно. Каже, повсякчас розцвітають отруйні квітки. Я не питаю, хто…
-
414 • Ongoing
-
-
Десь там, в перевалі поміж двома пагорбами пролягала забута людьми й навіть Богом стежка. Хоча ці пагорби радше нагадували одну невеличку гору, розколоту на двоє, мов старе дерево, що в нього влучила блискавиця. Через цю схожість, люди Долин уникали ту дорогу, хоч й вона зручно…
-
3,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 43 44 45 … 1 323 Next
