Розділи
-
До мене повзла моя мати… -Сонечко пробач-її наповнені жалем і болем очі, вона дивилась на мене.Ці очі подарували мені скільки всього приємного що я навіть порахувати не можу.Скільки майбутніх щасливих моментів обірвались через кулі що попали в її тіло-Підійди, не бійся.Я…-
4,9 K • Ongoing
-
-
/Тут вони щасливі/ Чарівний, галантний, загадковий - захоплюється кожна дівчина, яку Дазай зустрічав на своєму шляху. Мразота, збоченець і моральний виродок — ледве не зривається з язика у Чуї, коли він потрапляє під мокрий від дощу плащ, який занадто довгий для його…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Pro medicina est dolor, dolorem qui necat. The pain that kills pain acts as medicine. Зима була на диво тепла, якась розважлива, трохи п’янка. Нею на рідкість сильно хотілося дихати, розуміти її шепіт, розмовляти з нею, підставляти скроні під її поцілунки. Дуже мудра була зима, дуже ніжна, така близька, що Чуя навіть…
-
8,5 K • Ongoing
-
-
Бідні райони міста М…Райони де завжди цікаво жити: вбивства, зґвалтування кого попало, крадіжки й все що може бути.Ці райони завжди кишіли безхатьками від дітей до старців.А також загубленими туристами, але зараз загубленим був не турист, а минулий безхатько. -*Знову неприємні…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Осінь. Ніщо так не наганяє смуту, як повільно опадаюче листя дерев та бруд під ногами на дорозі. Але водночас з цим, осінь, це найкраща пора для прогулянок в парку разом із друзями чи навіть коханою людиною. Чуя про це мало думав і ніколи не мріяв. Кому потрібно витрачати свій час на…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Нічна Йокогама завжди була мерехтливим вогником для маленьких та беззахисних метеликів. Метеликів, які підлітають ближче до світла, навіть якщо воно приносить за собою лише біль та смерть. Осаму завжди боявся світла. Хоча, якщо бути чесним, боявся він не самого поняття, а того, що…
-
506 • Ongoing
-
-
З мене досить. Це життя повільно виводить мене із себе. Як довго я взагалі маю існувати? Я перестала рахувати десятиліття тому. Спочатку мені подобалася моя здатність бути безсмертною, але після того, як я побачила, як вмирає моя сім'я, друзі та ще більше людей, мені просто…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Звичайна кімната.Ліжко, стіл, полички з книгами можна сказати звичайна кімната підлітка, але незвичайним була дівчина що жила в цій кімнаті. Червоне каре по плечі єдине що виділяло її від інших людей.Також те що вона безхатько з п’яти років.І весь цей час вона ні днини не…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Вітальня.Білі стіни, стеля та підлога.Білі настінні полички посеред яких висів величезний телевізор.А посередині кімнати був диван теж білого кольору і такого ж крісла.А по середині чорний скляний журнальний столик. На дивані спала дівчина.А на кріслі сидів чоловік років 35 і…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Дазай прокинувся від лагідних променів сонця та запаху кави і табаку. Він, вже за звичкою, провів рукою поруч з собою. Постіль була холодною. Він схаменувся, відразу звскочив з ліжка, оглянув кімнату. Нікого. Дазай швидким кроком попрямував на кухню. Пусто. Але щось муляло його око,…
-
994 • Ongoing
-
- Previous 1 … 435 436 437 … 1 339 Next
