Розділи
-
Я така молодчинка, що нарешті запланувала собі відпустку! Сонечко, море, пісочок — що може бути краще влітку? Я вже подумки підставляла сонячним промінням своє обличчя, купала ніжки у солоній воді, їла смачнюче шоколадне морозиво і вдихала морський бриз. — Скоріше би…-
4,2 K • Ongoing
-
-
Зимній день продовжувався. Принц стояв надворі ,незадоволений. А яким би йому ще бути, коли його найзухваліший, найдурніший (і звісно найулюбленіший) слуга запізнюється. Його щоки і ніс почервонілі від морозу, а вітер пробирається крізь найтепліший плащ, що у нього був. Принц…
-
845 • Ongoing
-
-
Епіграф: "Сила без мудрості - це руйнація, але мудрість з силою - це могутність." У захоплюючому світі, де дракони піднімаються з попелу, сучасні герої готові взяти на себе відповідальність за майбутнє. Наш головний герой, молодий лицар на ім'я Артур, вирішує взяти участь у…
-
4,2 K • Ongoing
-
-
світ закінчується під скляний акомпанемент пляшки дешевого вина, яку хтось випадково випускає з рук у сусідньому ряді. але поки Мерліну відомо тільки про один з цих двох фактів. він зайнятий вибором печива під чай і реагує на звук ледь помітним тремтінням простягнутої до…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
він бачив Ноя. бачив до цього й той цікавив його. дивувався його наївності, щирості й розумінню. все було добре. йому було добре. поряд з ним. той звичайно дратував, але при цьому, опинившись в дурних ситуаціях і знову хвилюючись за цього бовдура, всередині щось гріло. йому було…
-
675 • Ongoing
-
-
Темна ніч і лише світло від місяця освітлює Ейфелева вежа. - На це можна вічно дивитися? Ти так подумав? - спитав хлопець зі світлою шкірою і волоссям наше нічне небо - Ванітаса що ти тут робиш? - Звісно по тебе дурню - накриваючи Архівіста покривалом - Ось тут холодно - - Дякую -…
-
424 • Completed
-
-
Ной чарував. хотілось цілувати, всі родимки, темні плечі, шию. бачити прогини й чути хрипи. хотілось милуватись йому на підлозі, коли він падав й акуратно ложити назад, поправивши пасмо, що впаде не в тому місці. хотілось бачити емоції, що були такі звичні Ною. хотілось зазирати в…
-
440 • Ongoing
-
-
– Йди. Лорд Рутвен відчинив вікно, що веде прямо в хуртовину. Засніжена земля видалася б йому прекрасною, не мучи його те, що відбувається за дверима. Крики паладинів, що нишпорять по замку. Їхні жорсткі руки з гуркотом відчиняли двері з такою силою, що ті майже вилітали з…
-
278 • Ongoing
-
-
Страшенно розсікалося повітря під змоченим хлистом. Свист змінювався дзвінким ударом, а між ними – зовсім тихе, навіть розмірене дихання. Багряний юнак, до пояса роздягнений, страждав не через те, що від спини нічого не залишилося – причиною його туги служила скоріше нудьга…
-
336 • Ongoing
-
-
Ти справді не розумієш? Нічна темрява пробивала крізь вікно, позбавляючи можливості бачити хоч щось у кімнаті. Луї ненавидів спати. Торкався свого обличчя крижаними пальцями. Своєї шиї. Свого живота. Свого члена. Чому ти не розумієш? По шкіри промайнуло тремтіння, він забув як…
-
402 • Ongoing
-
- Previous 1 … 418 419 420 … 1 339 Next
