Розділи
-
Оригінальний текст: авторка Ash_ling_ook I've Breathed All My Life Присвячується останнім подіям в Україні Вона весь час блукає там. Ніби у пастці між рядами. Хоча чи можна назвати це “блуканням”, якщо вона робить це навмисне. Вона йде помалу вузькими стежками аж до середини, а навколо…-
3,9 K • Ongoing
-
-
Переклад фанфіку Wait and Hope авторки mightbewriting «Уся людська мудрість полягає у двох словах: чекати і сподіватися!» Олександр ДЮМА (батько), «Граф Монте-Крісто» Січень Яскраві вогні та салатовий колір. Герміона боролася з цим швидкоплинним миготінням, поки намагалася прийти…
-
28,3 K • Ongoing
-
-
«В людини два зори: зір тіла і зір душі. Тілесний зір часом забуває, та духовний пам’ятає завжди». Олександр ДЮМА (батько), «Граф Монте-Крісто» Лютий — Можливо, якби ми просто спробували використати Сито спогадів, — почала Герміона, втретє за тиждень порушивши цю тему за…
-
28,3 K • Ongoing
-
-
Він ходить по кімнаті. Потім блукає коридорами. Його нова квартира, виявляється, така велика. Хто б міг подумати, що за ті 2 місяці життя тут, він ще не втямить того повністю. Не звикне до того, що виходячи зі спальні бачить не вхідні двері, а безліч інших кімнат. Дазай не знає,…
-
317 • Ongoing
-
-
Чірк-чірк! У нічній темряві ледь помітно розлетілися маленькі іскорки, запаливши свічку. Створений вогник був занадто слабким, аби зігріти замерзле тіло, чи хоча б освітити трохи ділянку. Утім у цьому й не було потреби. Він тут заради іншого. Всезнаюча свічка, зроблена з воску…
-
214 • Ongoing
-
-
Кістляві пальці з тремтінням перебирали клавіатури органу. Увесь його біль відкликався у кожній ноті похоронного маршу. Його похоронного маршу. І диригент тут його життя. Жахливе, жалюгідне існування, де жодної миті він не був щасливим. Майже жодної... Окрім того поцілунку.…
-
116 • Ongoing
-
-
Полоскотав промінчик моє личко, Защебетали зранку солов’ї, Пливуть по небу хмарки низько – низько, Показують білесенькі боки. Закувала в лісі десь зозуля, Заспівали річка й джерело, Засміялось, зацвіло довкілля, Обгорнуло землю весняне крило! Ось перші проростають…
-
218 • Ongoing
-
-
Цвіте полин... Здіймають хмари західні вітри, Хапають крила білих журавлів... Вони летять далеко... В нікуди... І лине дзвін до неба, лине ввись, Співають бурі землі про своє, Реве Дніпро... Кричить мені: «Дивись!» І бачу я... Я бачу, як живе... Кудись далеко тягнуть руки верби, Обличчя…
-
116 • Ongoing
-
-
Колись давно, за небосхилом, Де місяць правив цілий рік, Де зорі небо сторожили, Жив дуже старий чоловік. Хатина мудрої людини, Стояла побік від села, Народ боявся та тварини, То був відьмак, посланець зла. Горіли очі його хмурі, Сиве волосся й борода, Ходив завжди в ведмежій…
-
161 • Ongoing
-
-
Ґурен як завжди сидить за останньою партою, підперши голову рукою, і з сумним лицем дивиться у вікно на те, як неквапливо рухаються хмари, та іноді роздивляється обличчя школярів молодших класів, які вже йдуть додому. Він не відкрив зошит, не записав нову тему, та й навіть зараз не…
-
1,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 406 407 408 … 1 348 Next
