by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Хтось зараз стоїть на порозі в смерті... Чекає щоб постукати у двері, Хтось вже постукав і чекає коли відчинять, А що ж тебе занесло до порогу смерті? Чом ти забув у смерті запитать? Чим дужки візьми ноги в руки і давай тікать. Поки стара з косою не відчинила. Хто ж бо…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Що б земля провалювалась під вашими ногами! Що б сини ваші і доньки були для цивілізованого світу ворогами! Нехай ваш рід до сьомого коліна страждає, гине та хворіє! Нехай ваша країна ніколи про помилування навіть не мріє 😈. Кожен хто вступив на землю святу…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Деколи, я боюся ночі, Бо не знаю що буде завтра. Деколи, мені страшно засинати, Бо боюсь що не проснусь. Мені страшно прокидатись зранку, Я боюсь просто боюсь... Що не буде більше ранку, Не зустріну я більше світанку, Не буде більше мами й тата, Не буде рідного міста…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Деколи мені здається що війна ніколи не закінчиться... Ніхто не знає цієї бажаної дати. Як же я б хотіла знати день кінця цьому нелюдсву. Але щодня, що найгірше я звикаю. Звикаю до вибухів за вікном, До людей що женуться табуном і кудись спішать. До людських повсякденних…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —В моєму серці неначе дві великі дірки. Прострелені з ворожих кулеметів. Я не відчуваю більше теплоти серед людей які оточують мене. І все неначе стало темним,темним Як би це було в лісі де дерева закривають місяць. Загину тут чи де-інде. Де немає моєї рідної матері там де…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Якщо могла одним я днем своє життя прожити? Чи змогла б я пробачити людині...яка стільки болю завдала мені. Чи б змогла сама я пробачення попросити у тих людей які страждали так як я? Та сумніви мені покою не дають...та совість б'є кинджалом просто в серце. Крові, болю більше не…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Розірви мене на шмаття, Забери мою любов. Я забуду про кохання, Не згадаю тебе знов. Більше кричати в слід тобі, не буду я. Вже й забула про твоє ім'я. А ти хоч знав про моє кохання? Ти хоч знав, що таке любов? Я загинула для тебе? Чи моя присутність, була для тебе…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Стіни тиснуть на мене з середини, А я лиш, хочу на свободу. Почуваю, себе замкнутим в Роттердам де Парі клятим Квазімодо. Прокидаючись зранку, я бачу лиш чотири стіни, Для мене вони фортеця, чи кляті ланцюги до яких я прикута? Я мрію про свободу, Не хочу жити…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Скільки життів вбито, одним моментом. Катами, що вирок придумали самі. Цим виродкам просто фіолетово, скільки потрібно ще забрати життів. Загарбники, вбивці, ґвалтівники, якими словами не називали цих тварюк, Не милостива буде на них Божа кара. Згниють заживо ці ходячі…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Я на тріснутій гітарі граю, Хоч ноти зовсім я не знаю. Я не вчилась в музичній школі, Та й слуху зовсім я не маю. Я як зозуля, раненько співаю, Та без душі. Комусь мій голос ріже вуха, Комусь мелодія ясного дня. Я водограй невміння і бажання, Я хочу вміти все, не вміючи…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.