by Пані Мара —На щастя, спокій мені справді дали. Я просидів цілий день в кімнаті за книгами. Початок осені, на вулиці все ще спекотно. Хоча інколи бувало таке, що в перший же день дощ, сильний вітер. Але не цього року. Я ще й зі шрамами на тілі не міг носити сорочки з вкороченим рукавом. Не…
by closure — І знову Марія не розуміє що відбувається. Стейсі знову почала ховатися від подруги під маскою байдужості, хоча нещодавно все було гаразд. Марія навіть почала сподіватися, що дівчата зможуть стати близькими подругами. Але й тут її надії виявилися марними. Скільки б…
by Andreamine —Поступово ніжна блакить розчинялась в більш яскравих барвах червоного та помаранчевого. Тим часом як сором'язливе небесне світило норовило скоріш сховатись за пір'ячко хмар, що трохи незграбно та водночас від того прекрасно, мастилось горизонтом. Грайливий літній…
by DeletedUser35 —Я кралася між кущами дикої порічки. Забачивши піщаний берег – зупинилася й обережно просунула долоні між колючими гілками, створивши віконечко для спостереження. На золотій пляжі блищали вогкі сліди великих чоловічих чобіт. Господар черевиків стояв неподалік по коліно у воді,…
by Пані Мара —АВ:Марія психічно хвора і всі події канону лише в її голові. Лев психіатр дівчини. — Леве Костянтиновичу, там ваша пацієнтка… — Біжу. Робота лікарем у психіатричній лікарні була сповнена пригод. Багато смішних ситуацій, деякі інколи згадувати не хочеться. Але також…
by Пані Мара —АВ:Дарк!Лев, який голова секти в Сирині. Біля моїх ніг проповзла змія. Я дивилася в одну точку, не в змозі повірити, що це насправді відбувається в моєму житті. Ось чому він підштовхнув мене до вивчення темної магії. Ось чому сам навчав. Весь цей час він розігрував театр з…
by Пані Мара —Після наради — Леве, залишися, роботи тобі дам. — Щасти, друже, ‒ Кайда поплескала мене по плечу і вийшла з кабінету. Ще цього мені не вистачало. Асгайр дав багато паперів в яких мені потрібно було розібратися та привести до ладу. Ладно, сяду в учительській спокійно й зроблю це.…
by Пані Мара —Я дивилася на розбиту склянку. По моїм щокам все ще текли сльози. — Як… Як він міг? Я для нього все, а він… Проміняв мене на… — Стефі… Мирослава підійшла до мене та обійняла. Вже як півгодини вона намагалася мене заспокоїти. Я не можу повірити, що він справді між мною та…
by Пані Мара —Це пі.. — Даниїл! — Мирослава, не будь занудою. Ти ж знаєш, що це по іншому не описати. Як? Як це взагалі сталося? Його ж вся академія любила. Мирослава з Даниїлом були в моїй аудиторії. До пар залишалося ще години три. Але не думаю, що вони сьогодні будуть. Даниїла з Мирославою…
by DeletedUser35 —Через невелике віконце до гарно прибраної оселі проникало сонячне проміння. Пилинки кружляли в повітрі навколо кімнати увішаної пучечками сухого зілля, що насичувало простір запахом польового цвіту. Хатка з критим соломою дахом стояла на краю лісу, поряд з чагарниками…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.