Розділи
-
Я лежу на підлозі в чужому домі. В кімнаті темно, і тільки місяць проглядає через штори, тому я бачу деякі предмети. На стінах висять плакати з азурою, і ще чимось, я не знаю що це. Ще дві гірлянди, електронна і паперова з квітками. На столі лежать книги і стоїть макет грифона……-
589 • Ongoing
-
-
– Л-луз ти впевнена що я маю прислуховуватись до того чого не чую? – absolutamente Хантер стояв у дверях вихідної двері, з квітами у білій oversize рубашці з голстуком, у чорних шортах довше колін, на голову була панама яка могла прикривати вуха. Біля хлопця були маже всі, Гас, Ви, Луз,…
-
769 • Ongoing
-
-
Золотий страж, права рука імператора Белоса, загадковий хлопець, або ж просто Хантер. Зайнятий хлопець за постійними справами по вирішенню проблем відьом та істот, виконуючи накази, та майже ніколи не відволікаючись від роботи, став.. Непотрібним? Після деякого часу коли він…
-
859 • Ongoing
-
-
За плечима нестерпно важів наплічник. Але радість заплющила очі Гантерові і на це. Так, йому ніде спати, єдина їжа — та, що в рюкзаку, але є воля. Зараз парубок відірвався достатньо далеко, на його думку, щоб відпочити. Просто кинувши свого наплічника десь в опале листя, він ліг…
-
15,7 K • Ongoing
-
-
Сонячні промені продиралися до кімнати крізь віття дерев. Плямисті, а подеколи й смугасті, сліди світили теплом, де лиш мали змогу дістати. В Гантеровій спальні незвично пахло сосною та сонцем. Звично дзвінкий пташий спів, тепер вже заледве пробивався через зачинене вікно. Тиша…
-
15,7 K • Ongoing
-
-
В кабінеті запанувала мертва тиша. Гантер вчепився в кухоль з чаєм. Земля під ногами провалилася. Мурашки пробігли по спині. "Якого чорта він тут?" — питання гуло луною в голові. Хлопець не міг поворухнути кінцівками. Руки хоч і рідні, але поводилися, наче хтось інший ними керував,…
-
15,7 K • Ongoing
-
-
Пилюка літала в повітрі. Диван з осілими від часу пружинами досі міг слугувати непоганою лежанкою, як виявив цієї ночі Гантер. Він продовжив лежати калачиком, навіть не думаючи вставати. Хоч раз в житті прокинеться після сходу сонця. Вранішня прохолода пощипувала хлопакові…
-
15,7 K • Ongoing
-
-
Почніть Моя мила, кохана Ідо, я не бачу тебе, але чую сміх і забавне хрюкання. Впевнені, що мої очі дивляться на тебе з великою ніжністю, кажучи, що я не ображаюся на ще одне викрадення окулярів. Вони точно личать тобі, тобі все личить. В щоб ти не була одягнута – для мене ти завжди…
-
935 • Ongoing
-
-
Переклад роботи з AO3. Автор оригіналу: marahope Іда прокинулася від задухи. Тривога зсередини роз’їдала її грудну клітку, по шкірі стікав холодний піт, а сорочка незручно прилипла до тіла. Намагаючись прийти до тями після нічного кошмару, жінка прибрала волосся з обличчя. По…
-
993 • Ongoing
-
-
Совиний дім спав, огорнутий чорнотою нічного неба. Угух тихо хропів. Його сопіння зі свистінням були колисковою подвір'я, трава та квіти якого колихалося від дихання сови. Тим часом, у будинку лише одне віконце пропускало жовте світло настільної лампи. Сидячи на кріслі, Луз…
- Previous 1 … 284 285 286 … 1 339 Next
