by Яна Корнелюк —1.Назавжди... Дзвінок телефону змусив прокинутися вночі. Лише годину тому я заснула,а зараз різко підірвалася. Декілька слів змусили мене завмерти.В наступну секунду телефон впав на землю, а я закривала рот руками. -Цього,не може бути.-шепотіла дивлячись у стіну. Декілька…
by Kira Savchenko —Феш стояв на галявині з букетом конвалій (які зібрав у своєму особистому куточку) і чекав Василину. Вони домовилися про побачення, але Василини досі не прийшла. Невже вона передумала? Але незабаром хото-сь обережно закрив йому очі долонями. -Василино? Це ти? - запитав хлопець, хоча…
by Millissa —Ех, - неуважно подумала вона, - от упало б мені на голову яблуко, може, я одразу б збагнула, що відбувається. А наді мною самі квіти... -Часодії. Книга 1 - Часовий ключ — Ну як це, не вийде? — очі Василини…
by nanna_risa —- Оох яка спека, хм чому так жарко?, сонно протягнула Василина. Зробивши розминку на шию дівчина піднялася направившись до кондиціонера який літом працював майже цілодобово і Василина була впевнена що включала його вечором. В легкому шоці після хвилини витріщання на…
by Tuchynska Victoria —- Так не повинно бути. *** - Та як ви смієте?! *** - Це заради вашого ж добра. *** - В свої двадцять я займаю посаду, вище Вашої, тому добирайте слова. Здається запуск Часового Кола не відбувся, або йому завадили…
by Tuchynska Victoria —Темрява заклубочилася над ними, мов жива, і раптом осіла, створивши навколо Часовго Кола непроникну запону, — почалося переміщення крізь час. Аж раптом все стихло. Василина здивовано відкрила очі. Вона то сподівалася, що вони одразу опиниться біля табору, бажано з…
by nanna_risa —POW: Василина - Мамо! я знаю знаю, знаю де хочу вчитися. Забігши з такими словами на кухню піймала здивований погляд мами і судячи по смішках зі столової можна зробити висновок, що всі вже зібралися на сніданок. - Ну пішли снідати і розкажеш, що ти надумала. Ввійшовши в столову…
by Tuchynska Victoria —Сонце ледве вставало із-за обрію, хмари плавно линули по небу. Вітерець то опускався до землі, то знову із неймовірною швидкістю злітав вгору. Птахи вовсю щебетали, виспівуючи на всі голоси, стараючися перекричати одна одну. Теплі промені торкалися високого замку, що стояв…
by Tuchynska Victoria —Ніхто не знав, кого ще приведе це зеркало і яку загрозу могли нести ті особи. Василина нервово закусила губу, але очі видавали її з головою. В тих синіх очах кружляли іскри цікавості і нетерплячості. Та невідомість майже її не лякала, навпаки, цікавила, манила своєю невидимою…
by Tuchynska Victoria —Всі помітили, що останнього розділу не було дуже довго. І я пояснюю причину такій затримці. Розділ був написаний ще давно, і навіть почався писатися наступний з читанням. І саме в той момент я зрозуміла, що не хочу писати. Точніше, не можу. Мені подобалося писати розділи…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.