by Кристина Валеріївна Гущина —Це був теплий весняний ранок. Навколо пахло першими квітами, обличчя обдував легенький вітерець, а десь позаду доносилися співи птахів. Було тихо, так тихо, що можна було почути шарудіння листків на деревах чи шум води у найближчому озері. Це був ніби шматок раю серед великого…
by Millissa —Як на мене, робота в «Локвуд і Ко» — найкраще, що зі мною ставалося. Хоча... Якщо я почую ще хоч один телефонний дзвінок за найближчий тиждень, моїм нервовим клітинам точно кінець. Передріздвяні дні я завжди вважала найгіршими: вулиці просто кишать людьми, як мурашник мурахами,…
by Лорен Хансен —“Ти, головне, мамі не кажи.” Як завжди. Регулусу - п’ять, Сіріусу - сім. Між ними два роки різниці і відчинена кватирка. - Ти, головне, мамі не кажи, - каже Регулус, забираючись на його ліжко. В темній пахне вологою і тим гострим і чистим, яке буває хіба що в грозу.…
by печальний менестрель —срібне дзеркало каже: обличчя його бліде. ворожила на долю — побачила смерть свою. не біжи, не ховайся — він всюди тебе знайде, тому я обираю зустріти його в бою. меч тримаю непевно, кольчуга мені тісна. я обрізала коси, я виграла сто боїв. срібне дзеркало каже: кохання її —…
by claudette —31 травня 1998 року. Ґабріель Делякур вдивляється в хвилі Середземного моря. "Експекто патронум!" - з кінчика чарівної палички виривається сріблястий морський коник і пливе у небо. Ґабріель посміхається - море це її стихія. Вона пірнає у воду та пливе, насолоджуючись свободою.…
by jotun —У повітрі плинув тонкий аромат хвої і ледве відчутний запах крові, що викликав легку нудоту і запаморочення. Одна його присутність викликала тремтіння десь у кінчиках пальців і колінах. Запах крові, такий огидний, ніби викликає в хворій свідомості страшні картини розп'яття і…
by Безмежне Небо —Ділюк щиро намагався вибачити та любити Каю як брата. Справжнього брата. Але нічого не виходило. Час швидко вислизав: роки йшли слідом за втраченою надією на примирення. Любити зрадника боляче, адже він може знову зрадити. Рагнвіндр міг зрозуміти, адже давно проаналізував…
by Евеліна Погорілець —Глава 3 Вони так зустрічалися кожен день, одного вечора, коли вони гуляли трохи раніше ніж завжди, вони трималися за ручки і цілувалися, але тут маленький хлопчик підбіг до Дазая. І простягнув рученята. — Татуу!!! Дазай обійняв хлопчину. — Акутагаво?! Ти тут гуляєш з…
by Зайцева Дар'я —Тільки до обіду вони вийшло написати хоч дин лист. Володимир не міг затвердити текст. Він боявся, що все здалося. Що народ справді буде вважати, що в них президент — клоун. Але щось нагадувало, що все буде. Що правда. Хоч би як хотілося це заперечувати. Вони навіть забули про їжу.…
by sweemmi@gmail.com —Йому було дуже незвично відчувати поверхню каміння голими ногами. Він давно відвик від тактильності. Відчуття будь - чого на дотик було незвичайним, але прохолодне каміння під ногами не лякало його настільки, як те що могло чекати далі. Крім білого рушника обережно обгорнутого…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.