by Отець Хухіч —Ніжність Він не стидався прямо казати про свої бажання. Говорив, що жадає аби Адам взяв його прямо на цьому столі, шепотів про те, як спокусливо виглядає шия священника і він би з радістю залишив на ній слід. Демон таємниче муркотів про те, що тоне в очах чоловіка і знову казав,…
by Отець Хухіч —Таке відчуття,що йому запхали в живіт розжарений прут і гарненько так провернули , розірвавши нутрощі. Хоча чому наче? Срібний меч екзорциста , який напевно декілька років до цього насичувався сонячною енергією і молитвами… Дійсно можна порівняти з жаром вогню який розпалили…
by AndriyProger —Для нашого героя все сьогодні складалося якнайкраще в плані жаданої зловісної атмосфери. Справа йшла до півночі. Звечора на нічному небі царював повний місяць, абсолютному правлінню якого незабаром почали перешкоджати густі грозові хмари. Пронизливо розійшовся грім, змусивши…
by Drina —Школа. Те саме місце, через яке повинна пройти кожна людина. І для кожного ті самі шкільні роки навіюють свою особливу атмосферу і спогади. Для когось це час першого кохання, для когось – часи труднощів і втрат, а для когось час перших кроків у життя, а іноді і в доросле життя. Але…
by Holovan Yelyzaveta —*Станція Дніпро. Вихід на праву платформу* Мірель відсунувся від дверей, зітхнув. Мимохідь глянув в прохід і завмер. Він помітив знайомий силует. Їхати далі не було сенсу, «вихід» був на праву платформу. Мірель ковзнув назовні. - Ось і ти. – від цих слів хлопець трохи сіпнувся.…
by Мадонна —–Ну як ж ти захворіла? На дворі літо! –Та звідки я знаю! Прирікала Олеся своєму братові Святославу, наостанку чихнувши вже у п'ятнадцятий раз –Будь здорова, може то алергія яка? –Ну і на що? Сперечалися мама і бабця дівчини поки сама вона шмигала носом попиваючи трав'яний…
by Tymofii Kapkanets —Це був 2040 рік, з великої війни пройшло майже 20 років. Більшість людства було знищене. Величезна кількість місць на планеті були забруднені радіацією на стільки, що жити там стало неможливо, більше за все постраждали великі ядерні держави, особливо їхні столиці. Але не ядерні…
by Leia Ukrainka —“Вітаємо вдома, лорде Аркеллсон!”, – мер Вотерфорда радісно потис руку Хеммінга. Магістр байдуже кивнув і пробурмотів щось віддалено подібне на подяку. Далі була довга промова про те, як все місто в особі пана мера радіє поверненню спадкоємця леді Домініки, як родовому…
by MariMavka —▪️▫️▪️▫️▪️▫️ Через два дні Ніколь повернулася у свій трейлер о першій годині ночі сильно пригніченою та втомленою. Як виявилося, вона посварилася з Самантою і та прогнала її. Мейлі перебував у глибокому розпачі. І як усе перетворилося на таку безвихідь? На нього ніби й…
by zhi —На сходах веранди сидить лісовик Славко, він плете вінок з якихось квітів, у нього на колінах лежить Агнес, яка щось курить. Вони були близькі. Їх навіть друзями можна було назвати. Славкові подобалась вампірка і він часто проявляв знаки уваги до неї, неодноразово пропонував…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.