Розділи
-
Цілунків полум'я не розірве снаряд, Обіймів жар ніщо не спинить, Не відведу очей, якщо почую град, Сирена слів не перекриє. Ми ще побачимось, послухай, Слізьми ти ради тут не даш, Весна згадає мирний грудень, Та пролуна святковий марш. У нас на двох ще все життя, Нам рано про…-
114 • Ongoing
-
-
У жилах наших різна кров, І різний погляд наш, Інакші теми для розмов, Тут правди більш тираж. Не браття ми з тобою, любий Ти не верзи дурниць, Брати не спалюють споруди, Та не громлять столиць. Тобі тут жалісно та "стыдно", І пишеш ти про це, Сидячи у домівці теплій, Не чуючи…
-
153 • Ongoing
-
-
Зверху – небо, Знизу – сонце, А між ними діброва. У долонях маю речі: Слово та свобода. Справа – день, А зліва – ніч, Проміж ними гори. У ногах не маю правди, Маю тільки волю. Капа кров на чорні брови, По діагоналі, У діапазоні – тиша, Тут ні "форте", ні "піано". Серця стук не…
-
70 • Ongoing
-
-
*** Осінь. Одне слово, одна пора року, що кожний сприймає по своєму. Для когось - це період мерзенної, дощової, прохолодної погоди, для інших період осінньої хандри чи навіть депресії. Для Мінхьока вона теж такою була дещо апатичною, поки не зустрів одного вечірнього вечора декого…-
615 • Ongoing
-
-
Вони знущаються над моєю землею Та віками вважають її своєю, Але я завжди буду разом з нею. Я поляжу кістьми за ідею: За ідею свободи, За ідею правди Нам треба боротись І своїх не лишати Коли літаки замість птахів Закривають рідне небо, Коли убивають руками "братів" - Нам…
-
72 • Ongoing
-
-
«Мондштадтського привида підбито, чи зможе вижити наш герой?» – так виглядав скандальний заголовок учорашнього екземпляру міської газети, який випадково опинився у руках нашого героя. Ознайомившись зі статтею, Ділюк лише байдуже гмикнув. Він здогадувався, що вже завтра…
-
865 • Ongoing
-
-
Надворі стояла німа тиша. Розлогі крони дерев кидали густі, страшні тіні на акуратно побілену хатину. Нічне небо всіяне міріадами зірок - сьогодні на ньому немає жодної хмаринки. Вузьке віконце з пронизливим скрипом відчинилось, і звідти вигулькнуло дівча в білому вільному…
-
380 • Ongoing
-
-
Сонце повільно заходить за обрій, освітлюючи землю примарним світлом. Збоку — зарості високої трави; вони повільно пробиваються на недоторкану рослинністю стежку, по якій ідуть двоє. Один несе за спиною мольберт і, здається, нескінченну кількість фарб. Його руки покриті…
-
253 • Ongoing
-
-
Прокляття конотопських відьом таки подіяло, але ж Аліна Кабаєва була про те ні сном, ні духом. Удавши, ніби повністю задоволена, вона тицьнула у вуха навушники і з айфоном полізла під ковдру. Правду кажучи, робила так радше з обережності, ніж необхідності: коханець на старість…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Літнє сонце гралося з рудим волоссям, забарвлюючи завиті локони в золотавий колір. Було зовсім рано, стрілка годинника ледве перевалила за шість і соковита трава, ще з нічними краплями роси, лоскотала голі щиколотки дівчини. Стефані Боул, скинувши незручні балетки з ніжок,…
-
636 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 251 1 252 1 253 … 1 325 Next
