by руда відьма —Я торкнуся шовку білого, маючи руки спалені до кісток. Посміхнуся вивчено: "Який ніжний цей шовк!" На тканині залишиться чорним від вугілля кісток мій слід. Знову посміхаюсь вивчено, Бачу у цих плямах глід. І вже тканина ця варта того, щоб зробили мені кімоно. Мого волосся…
by руда відьма —Скажи мені як так вийшло, що ти мене не кохала? Через що моє тоді "я" засяяло? Навіщо брехала? Скажи мені як так вийшло, що я тебе не кохав? Через що мені частину душі відтяло? Навіщо я тоді приїхав? Скажи мені як так вийшло, що самотність змусила думати нас: "Його посмішка моє…
by Ann.Si —Опис: НемагічнеAU. Драко і Герміона - піхотинці королівського загону добровольців інтернаціонального легіону під час війни в Україні. Дії нарису відбуваються під час зачистки Бучі. Хотілось плакати. Ком негативних почуттів дер горло, очі сльозились не стільки від…
by Полумяний лотос —Час минає швидко, а коли ти безсмертний, він летить ще швидше. Але ось пам'ять, на жаль її не стерти, і там, де дуже хотілося б навіть не дивлячись на твої сили… Але вона дає можливість відчувати, що ти все ще живий. Але відчувати лише один біль, зовсім нестерпно... Особливо коли…
by іссонька —Щось яскраве і тепле намагалося по-господарськи внести свої зміни і вдихнути життя в холодні, рельєфні стіни, мешканцем яких був юнак. Вільна сорочка приємно ковзала, по небаченій ще нікому шкірі посипаною розсипом сузір'їв, а ні трохи не зігрівала! Розгонистий комір-сонце,…
by Sakura_fm —ПОПЕРЕДЖЕННЯ - фанфік з тих часів, коли я думала, що саме Джонні буде лідером НСТ))) * * * Джонні вирішив, що як майбутній лідер, він має зробити щось для своєї команди, наприклад, приготувати всім подарунки на Новий Рік. Ну, ок, міні-Рукіси дістануть цукерки.…
by Uki Nara —Сотні людей збираються на майдані біля престижного старого кладовища. Вони одягнені у чорний одяг – символ печалі. У руках квіти: білі або червоні троянди, лілії, гвоздики. Кожен намагається висловити співчуття. Бажано перед камерою. Політики виступають із трибун. Вони…
by anthony —Зітри мій слід на теплій золі, Лети зі мною, поділи мій хліб. Закрий за мною дорогу додому, Веди мене за собою чужою землею. Вона падала вниз, або не вниз, або не падала, але рух точно був. Було страшно і чомусь сумно. Людина в чорному зникла вже давно і їй залишалося тільки…
by yorew — Життя – легке, бува важким: Назад, вперед, шляхом прямим, То світить сонце, мучать грози, То цукор, сіль, як білі сльози. Життя – це також радість, щастя, То хвилювання, то напасті. Твій шлях короткий, чи він довгий, Заплутаний, чи, може, вбогий. Життя – це золоті…
by yorew — Порок нестримного бажання Ним володів... І без вагання Поринув в нього наш герой. Жінкам серця порозбивавши, В двобої з пістоля стрілявши Із дому кожного тікав, Бо знав, що зайвий він і там. Він був неговірким, нестримним, Бажання мав напрочуд дивні. Життя своє не…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.