Розділи
-
Болить голова. Так легко і важко водночас. І раптом, спогади про мою «величну» смерть, дійшли до мене з такою затримкою, як звук під час відеодзівнка. Я розплющив очі але не було ніякої білої стелі і запаху ліків, навіть вітерця і піску, лиш якесь мутне світло під темно-синьою…-
1,8 K • Ongoing
-
-
Я назавжди запам'ятаю день коли з'явився він. Гарний, яскравий, недоступний, як Сонце. Він сам був сонцем. Довге руде волосся, блискучі очі кольору золота і посмішка... Ця посмішка... Роман Васильович, або по іншому Пан Роман прийшов вісти в нашій школі уроки по…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
Це доволі звичайний день для таких як ми. Я заходжу до детектива в офіс з новою справою. – Луїзо! – я стучу в її двері. – У нас нова справа. – О, правда? - на її обличчі одразу спалахнула бадьорість. Для кожного детектива нова справа як ковток свіжого повітря. З блиском в…
-
681 • Ongoing
-
-
«Біда не приходить сама» - так завжди казала казала мама. Що ж не кажучи вже про проблеми з психічним станом я виявив проблеми ще й з фізичною складовою. Я не знав як користуватися плавником. Кожна моя спроба здійнятися не вдавалася навіть близько. В дитинстві я часто бачив як…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
торкатись так, як торкаються книг. перший рядків протоптанмй сніг. зимова сповільнюється течія. хто це тебе читає? це я. вони познайомилися на смітнику, точніше у місті під назвою "метеор сіті" .він, себто Куроло врятував її, зовсім маленьку, від рук негідників, які хотіли її…
-
327 • Ongoing
-
-
- Підкинь ще дерев’яшок, а то довго так не просидимо. Максим мовчки встав і пошкандибав до гори фанери, котру ми збирали з викинутих на Смітнику меблів. Ззаду я побачив, що у нього з’явилось ще одне сиве пасмо, котре він намагався закрити капюшоном. - Слухай, фройнд, може тобі…
-
840 • Ongoing
-
-
Сонце припікає аж образи пливуть над виднокраєм. Під золотим промінням стоять сотні тисяч жовтоголових соняхів, вижарюючи своє насіння. Кругом, на багато кілометрів полів, ані душі. Сухий вітер хилить квіти, хвилями вони перешіптуються, нахиляючись один до одного. Купаючись у…
-
773 • Ongoing
-
-
Ще один закритий захід. Оля зайшла у ресторан, тримаючи у правій руці букет. – Сонь, вітаю! Люблю тебе! – Вигукнула вона, віддаючи прекрасні квіти, іменинниці. Полякова пройшла до зали і почала шукати силуети, знайомі їй. Дві брюнетки. Одна висока, худорлява та з ідеальними,…
-
919 • Ongoing
-
-
Частина 2. Колообіг життя Тож ось так, друзі, почалася подорож наших героїв! Та маємо визнати, цей задум був приречений на провал — навряд чи щось взагалі можна було знайти в цій безодні. Але коли ситуація розпачлива, як чинити інакше, щоб не застрягти в обіймах суцільної безнадії?…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
Глава 1: прощання (розповідь ведеться з різних точок зору. про те, що знає один герой, може не знати інший. тому для більшого розуміння, прошу читати уважно) Це був червень. Найгірший червень в їх житті. Дві душі. Загублені душі, які зробили свій вибір. Чорне і біле? Та чи є в житті…
-
7,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 211 1 212 1 213 … 1 325 Next
