Розділи
-
Величезну залу освітлювала одна-єдина люстра, і та трохи вкрита тонким шаром пилі. Гомін знизу долітав аж до стелі де літали одна або дві комахи. Щільно зачинені вікна не пропускали ні одного промінчика Сонця, яке лише б відволікало представників країн. Окремі столи з особистими…-
1,1 K • Completed
-
-
Тиха гавань, місячне світло відблискує від темних вод моря, створюючи білу місячну стежку на поверхні майже непомітних хвиль. Моряки давно повернулися до своїх сімей, готуючи сьогоднішній улов на продаж, і проводять час в колі близьких та люблячих їх людей. Але одна маленька…
-
537 • Ongoing
-
-
Мої перші кроки у новому світі були безглуздими і нездалими. — Не туди! — кричала Х’яра. — За мною, давайте! Від стрибка вниз гуділи ноги і кололо під ребрами. У кількох метрах від нас лежало закривавлене лотове тіло — його розмазало по білих каменях, наче він з неба скотився —…
-
30,0 K • Ongoing
-
-
Цей ранок не відрізнявся нічим особливим. На перший погляд, звичайно. Все такого ж бузкового кольору світанок о пів на п'яту ранку, здається, вже прилучився в мій спосіб життя. Ви спитаєте: - "Якого чорта ти не спиш в цю ранню годину?" - Я відповім. -Тому, що це зворушливий…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Ми приїхали на базу відпочинку «Тернопіль», що у Затоці. Я тут був уперше, а Ілля знав це місце, наче своє рідне. Річ у тім, що його мама – робітниця на РАЕС (Рівненській атомній електростанції) – кожного року мала змогу взяти путівку на відпочинок у Затоку. Половину суми…
-
17,3 K • Ongoing
-
-
Чому Тод Кембел убив себе? Цокіт високих підборів по старому затхлому паркету було чутно по всій будівлі. Висока цеглова споруда червоного кольору нагадувала часи, коли ще на території Америки діяв сухий закон. Ліфт з решіткою, який не працював. Червона кнопка виклику давно вже…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Дядько Петро був досить колоритним вуйком-баштанником з невеличкого смт під Херсоном і Микита навіть вважав його крутим. У дитинстві. Нині ж то був просто хороший родич, якого раз у рік-два доводилось розважати на гостинах. От і зараз вони втрьох — ще плюс стомлений після…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Я часто чув від знайомих, що втрачати когось із рідних неймовірно боляче. Часто люди втрачають бажання жити або впадають в затяжну депресію. Сам я пам’ятав, як померла мама, але я ніколи не вважав її біологічною мамою. До речі, згодом, як я покопався у цій справі, виявив…
-
17,3 K • Ongoing
-
-
Щоразу ти приходиш до мене з черговим букетом квітів, і дивитися на все це подібно до нескінченних мук. В ту мить я відчуваю непереборне бажання зупинити тебе, різко упершись долонями в груди, і прошепотіти: «Йди, йди звідси і ніколи не повертайся, чуєш? Ніколи». Та губи мої вперто…
-
195 • Ongoing
-
-
Кілька років тому я вирушила до Тулузи – міста на півдні Франції, четвертого за кількістю населення у країні. Складно сказати, чому я обрала саме його... Матінка стверджувала, що мені варто поїхати в серце Франції — Париж: подивитися на Ейфелеву вежу та собор Нотр-Дам-де-Парі,…
-
2,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 188 1 189 1 190 … 1 342 Next
