Розділи
-
Хан зайшов у будиночок, де сиділи його друзі. Вони двоє лежали на ліжках Фелікс куняв, а другий просто втикав у стіну. Ладно там Лікс він і так цілу ніч десь лазив, але Чонін? Так рано прокинувся? Він тихо підійшов до них. З кожним кроком він надіявся, що дошки від полу на заскриплять…-
30,9 K • Ongoing
-
-
– Єєєє куда ми?! – Прокричав Чонін. Син Мін продовжував тягнути того в сторону темного лісу. Рука міцно зжимала руку Чоніна. – Ти думаєшь, так просто від мене відмажешься? Взяв збудив, а тепер тікає ну уж нііі. – Але я ж не знав, що коли я заплачу ти... Син…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
– Ну ж бо, Мінхо давай, всі чекають. – Промовив Хван з великою дозою злості в голосі, яка замітно вже не може стриматися. Думки Мінхо тоді були наче в полоні. Клубок ниток який не можливо розмотати, так можна було описати його стан зараз. Очі бігали по всім куткам цього місця,…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
Ясний день стояв. Звуки криків дітей ставали не такими гучними, а мелодія природи лише наповнювала повітря. Це було не обов'язково вітер, це могло бути як тріск гілок на яких наступає люба нога в цьому таборі, а могла бути і вода яка протікає в озері або в річці яка протікала не…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
Фелікс та Хан разом зі своїми партнерами сиділи на березі, під пекучим як ясне вогнище сонце. По їхнім обличчя відразу було зрозуміло, що вони зараз відчували. Ці насупивші чорні брова та надуті особливо у Джисона щоки видавали все. Навіть було відчуття не ображення, а злості в…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
тьмяно жовтий колір лампи падав на центр малої на вигляд вітальні. Руки зжимали м'яко плечі Хьонджіна, поки карі очі тремтіли чи то від страху, чи то від інших не відомих на той час для нього відчуттів. Трохи привідкрились губи з невеликим звуком який нагадував "цьом". Хьонждин…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
– Відай мені мій телефон! – Промовив Чонін з невеликим роздратуванням. – Ти щось там вякнув? – Запитав Кім крутячи телефоном в одній із своїх рук. На дворі досі стояла безмежна спека. Вітер досі не давав про себе знати нікому, здається навіть і не скоро…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
– Що?! – Викрикнув Хан з обличчям ніби побачив стадо свиней. Уже темніло. Але сонце не зайшло ще повністю за горизонт. Декілька самих яскравих зірок уже світило на темно синьому небі. Місяць вже стояв, побачити його було вже не так складно, як здавалось. Форма його була…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
стояв ранок, на синьому небі не можна було розгледіти ні одної хмаринки, гілки на деревах не хилитались, вітру зовсім не було, якщо заглянути далі видно одні тільки сосни, які так і стояли. Все звичне, привичне оку. На вулиці чулись лише співи різних пташок, вони не могли…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
Увага, це переклад!! https://archiveofourown.org/works/3948349 — посилання на оригінал, дозвіл отримано. Першим, в кого закохався Сіріус, був хлопчик на ім'я Джонатан, якого він зустрів одного разу в парку. Вони з Джонатаном гралися разом кілька годин, поки матері не було вдома, але…
-
6,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 168 1 169 1 170 … 1 351 Next
