Розділи
-
-Так, пошуткували й доста, виходиш на роботу вже сьогодні, зараз я покличу шофера, що відвезе тебе додому, ти збереш необхідні особисті речі, після він може відвести тебе до магазину де ти можеш купити форму та те що тобі знадобиться. Ти будеш жити в моєму будинку й приїздити до…-
3,6 K • Ongoing
-
-
Закінчувався перший день очікування делегації, капітан йшовши до своєї каюти побачив дрімаючого Варіна біля дверей, він спирався об стіну склавши руки. — Матрос Етінгер! — Викрикнув Камеке караульному. Від несподіванки Варін підскочив та швидко віддав честь. — Матрос Варін…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Двері прочинилися, і я краєм вуха вловив, як сперечаються між собою дівчина-медсестра, охоронець, і Ніколас. Не дивлячись на протести і заперечення охоронця, Ніколас протиснувся між фігурами, що стовпилися біля моєї палати. Дівчина хотіла його утримати, але двері зачинилися…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
Ганна Баєр — дівчинка, зі складним характером. Їй 15 років і на перший погляд вона звичайнісінька дівчина — підліток. Але це зовсім не так. Видовжене каре темного кольору. Звичайна зовнішність. Доволі худа, на зріст 160. Але є й відмінна риса — очі. З самого народження у неї…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
- Ти впевнена? — спитав я. — Так. — Її відповідь була короткою. Я знав цю впертість. Коли вона щось вирішувала, незважаючи ні на що мала йти до кінця. —Точно? Цілковито? — Льодовики розтанули. Мій голос почав набирати децибели. — Ти, чорт забирай, абсолютно впевнена? Ти зараз…
-
17,8 K • Ongoing
-
-
Це був звичайний день. Нічого цікавого. Нічого нового. Та ж сама земля. Ті ж самі люди. Ті самі сліпі пси, які знову роздирають на шматки якусь здобич. І та сама Зона... Простий день, який міг би стати останнім для мене... Ні. Для кожного з нас. І краще б це і справді був мій останній…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
ти забігла до мене в кімнату з очима, повними захоплення та зірок, сказавши, що знайшла спосіб перетнути ці високі стіни міста. я залишив яблуко недогризеним, щоб тебе вислухати, бо ти посміхаєшся так неймовірно. літак. ну так, звичайно, літак. і ти знаєш, як його зробити? ні, але…
-
17,8 K • Ongoing
-
-
— Я ненавиджу тебе, Айзеку. Я багатозначно підняв брови. — Поясниш? Чи мені жити з цією думкою? - Я ненавиджу тебе… —Ну, дуже любила,— я не сидів би зараз у підвальній в'язниці Штабу Легіону,— саркастично сказав я. Вона постояла якусь мить, дивлячись своїми бездонними…
-
17,8 K • Ongoing
-
-
Я зустрів її на Ринку. У цивільному. Зазвичай таких високопосадовців супроводжує хоча б помічник. Як його там звати... Не суть, хлопчина, що бігає за нею, як божевільний. Але якого біса тобі потрібно в цитаделі чорного ринку? Захотілося бензину чи металу? Я натягнув капюшон з…
-
17,8 K • Ongoing
-
-
— Пані Відьмо, Вам листа! — крикнув листоноша, і постукав у двері. — Одну хвилину, будь ласка, вже йду, — я швидко поправила волосся і відкрила, забравши конверт. — Вибачте, від кого це? — Не знаю, мем, він без зворотної адреси. — Хм, зрозуміло, — тихо відповіла я. —Дякую,—…
-
17,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 141 1 142 1 143 … 1 333 Next
