Розділи
-
Ми ідемо у гору вже хвилин сорок. Герою хоч би що, а я вже у третій раз прощаюся зі своїм жалюгідним життям. Я не смакував солодкого, мабуть, вже декілька місяців, але кожна зайва з’їдена крихта цукру ніби додала ваги моєму тілу саме зараз, роблячи кожен крок неймовірно…-
2,7 K • Ongoing
-
-
Через деякий час моя туша розтинала простори університету. Я запитував себе, навіщо сюди приперся, і моя безневинна свідомість відповідала: «щоб знайти Його». Імені я його не знаю – у профілі був вказаний псевдонім, скільки йому років – теж, адже цифра «дев'яносто дев'ять»…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
10.11.2035. - Під'єднано, починаємо, - осідає на вуха глухий чоловічий голос. Посеред кімнати з блакитними стінами — худа жінка з тьмяними, як осінній день, очима та зібраним в пучок каштановим волоссям. Вона озирається довкола зацікавлено і дещо налякано: приміщення…
-
2,4 K • Ongoing
-
-
Вкотре у своєму житті я переконалася, що карма це дивовижна річ. Лише мені може пощастити два рази за один тиждень довести людину до білого коліна, а найгірше те, що це Давид. А від нього можна очікувати все завгодно. Тому вихідні пройшли за вивченням і повторенням історії…
-
23,6 K • Ongoing
-
-
~~~ Я втомлено налив собі каву мало не наосліп. Очі злипались і мене клонило в сон.Я не був ярим фанатом кави, хоч і працював баристом, але якщо зараз я не вип’ю її то засну на підлозі кухні. Через те що Поліна на тиждень відпросилася з роботи я працював іще й замість неї не маючи…
-
8,7 K • Ongoing
-
-
Цього ж дня мені надійшло повідомлення. «Схоже, тобі незабаром знову доведеться вийти назовні». (Смайлик) «Я дам тобі шанс». «Якщо вдало впораєшся з дорученням, ми зустрінемося». «Адже ти став дуже зацікавлений у мені, чи не так?» (Смайлик) Дуже не хотілося погоджуватися з…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
Шашлики то є велика справа. Їх організація нагадує те як мурахи будують свій мурашник, бо кожен має бути зайнятий своїм ділом заради однієї великої цілі. Обов'язки кожного були продумані та розподілені враховуючі навички та таланти кожного: Олег - займається м'ясом, як нащадок…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Вона зникла з таверни одного дня і так і не повернулася. Вона зникла так само, як і прийшла: мовчки і несподівано, лишивши мені теплі спогади та колоду своїх карт. Лишивши мені вміння розумітися на міцному пиві та грати в карти, лишивши мене самотнім в цій старій, автентичній…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
У пустому шкільному коридорі потрохи темнішає. Він спершу тинявся, роздивляючись плакати і малюнки малечі на стінах до Дня Вчителя; потім з тихим стогоном притулився потилецею до сирої штукатурки ти сповз на підлогу. Підтягнув коліна до підборіддя, обійняв їх, поклав зверху…
-
14,6 K • Ongoing
-
-
13 P.m. Thursday Минуло кілька днів із нашого знайомства, а я все ніяк не наважувався написати. Мене рятувало лише те, що Хав'єр не мав номера, і написати першим він мені не міг. Це давало хоч якусь відстрочку. Ледве вловиму ілюзію, що в мене все під контролем. Насправді все валилося з…
-
11,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 110 1 111 1 112 … 1 334 Next
