Розділи
-
Мішель взагалі не слухала слів викладача, вона все споглядала в вікно на холодну зиму і як сніг падає на підвіконня. Дівчинка більш за все хотіла додому, в свою затишну бібліотеку.....до Едгара. "Едгар зараз би зігрів, погладив, зробив комплімент" З такими солодкими думками…-
5,4 K • Ongoing
-
-
І після цього випадку, до неї підійшла подруга, вони ж відійшли в інше місце для розмови: - Ксюша, схоже у тебе скоро буде новий кавалер, ти бачила який він красивий Ага зараз, я з цим самовпевненим нарцисом, не хочу в напарниках бути, а ти про кавалера кажеш, що хочеш кажи, але…
-
779 • Ongoing
-
-
Теплий літній день. Такий самий як інші. Ровена гуляє по неймовірним лісам. Колись, тут були пустощі, на яких відбулось багато битв. Вона більше не генерал, вона цього добилася. У світі, де нема війн, не потрібна армія. Жінка виходить на поляну, що усіяна синіми ромашками – Привіт…
-
6,6 K • Ongoing
-
-
Закинуте, пограбоване селище, недалеко від кордону. Ніби, ще вчора тут було життя Біля нього розташувався привал одного з генеральских загонів денкельскої армії. Частина воїнів грілися біля багаття, частина спала, лише генерал Хронос зі своєю правою рукою були осторонь. Рові…
-
6,6 K • Ongoing
-
-
Пізній, дощовий вечір у Ахе. По замкових коридорах вже блукає сон, і остання прислуга вже зібралася до сну. Невеликі королівські покої освітлює купка свічок та кристалів, різних кольорів та відтінків, тьмяним світлом Притиснувши Сомніс спиною до стінки, Рамона схилившись,…
-
6,6 K • Ongoing
-
-
Приблизно 4 година ранку, сонце тільки сходить, а прислуга у ельфійському палаці навіть не прокинулася. Юджинія сідає на ліжко намагаючись встати, але її міцно тримають такі рідні руки – Люба, ще ж темно, ти куди ? – Соним голосом запитує Ровена, обіймаючи дружину за талію –…
-
6,6 K • Ongoing
-
-
Шумна таверна, десь на околиці богом забутого забутого селища. Більшість відвідувачів зібралися біля барда, що співаю якусь баладу про любов. У кутку барної стійки сидить Ровена зі своїм помічником Генрі, пропускаючи черговий келих малинового елю – Генерал, Ви..– Генрі не…
-
6,6 K • Ongoing
-
-
Весь день Ровена була у подавленому стані. Хоч вона і намагалася усміхатися, але це була награна усмішка. Юджи це одразу помітила, скільки би та не питала її кохана постійно казала, що все в нормі і з нею нічого не трапилося. Лише ближче до вечора Юджинії вдалося дізнатися у чому…
-
6,6 K • Ongoing
-
-
— Ну чого ти дивишся на мене, як баран на нові ворота? — Остап втомлено зітхнув. Ось уже годину вони з Тарасом бігли по лісу, втікаючи від панських собак, а тепер спинились, прислухаючись — чи не чути гавкоту або пострілів. Тарас кліпнув. Хвилину тому він, зігнувшись, аби…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Примітка: генерал Хронос та Ровена - один персонаж На сонячній галявині розташувався один з військових штабів армії Денкеля. День був занадто спекотним, але навчання все одно проводилися. – І обов'язково мені тут бути присутньою? –Люба, це сумісні навчання, ми повинні бути…
-
6,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 103 1 104 1 105 … 1 334 Next
