by Loky —Це був теплий квітневий ранок,на вулиці співали пташки і літали жуки. Альбус сидів на ґанку в нього було купа думок і за жодну він не міг схопитись. Альбус, семикурсник і після великодніх канікул він поїде до Хоґвартса де його чекатимуть екзамени. Він думав про те що з ним буде…
by Loky —Ще нещодавно Ліна та сім'я каленів про одне одного нічого не знали. Але Ліна яке перейшла в нову школу почала гарно спілкуватись з Джаспером і варто зізнатись ця дружба зайшла в кардинально інший бік. Це був кінець серпня скоро починалось навчання. Ліна яку з дитячого будинку…
by Loky — Мородери вчаться в Хоґвартці вже третій рік. Зазвичай саме в цей час підлітки особливо вразливі через зміни в гормональному фоні. Джеймс з першого курсу любить Лілі. Пітер як завжди шугається навіть від думки про спілкування з дівчатами. Сіріус є еталоном дівчачих мрій, і…
by Софія Винокурова —Зростати серед природи — начебто тіла не мати. Воно розтікалося, переймало всі звуки, рухи, кольори чужого, але такого зрозумілого. З природою слід говорити вголос, і прикладатися тілом до землі, і вибачатися за провини, і поклонятися їй. У таких відносинах зі світом розпочала…
by Софія Винокурова —Вранці весь будинок розбудили щасливі вигуки Марини. Вона намагалася якомога тихіше розповісти псові, що на неї сьогодні чекає Ammozeira — якийсь новий ритуал, але почуття проривалися назовні голосними криками. Наляканий Брум утік у двір, залишивши в руках дівчинки грудку світлої…
by Софія Винокурова —Через рік у їхньому будинку оперився птах. Серед ночі Валто підкрався до ліжка Себа, відсунув ковдру і обережно торкнувся плеча. Брат протер очі. Він одразу помітив недобре: обриси Валто стали шорсткішими, викривленими. Той кинув у Себа сорочкою і приставив до губ палець. Від…
by Софія Винокурова —Чим далі, тим марніше від Марини було ховати книжки. Аланер вже й не здивувався, коли дівчинка наважилася сама спуститися до підвалу, без світла намацала за шафою тексти та витягла назовні. І на що тільки орієнтувалася: запах, зір, слух, незвідане науці почуття? І читала вона,…
by Софія Винокурова —Себ сидів на перегородці навколо саду, що поржавів від осені. З одного боку — рій кольорових машин, з іншого — школа, яка випускала пучки учнів. Хлопчик перебирав у руках одного зі своїх саморобних птахів, а ногою підпирав сумку, де лежав ще десяток його виробів. Він слабо…
by Софія Винокурова —Себ протирав втомлені очі, чекаючи, коли видіння зникне. Але дівчина ставала виднішою все виразніше, проступала і заповнювала собою ніч. Він повільно підходив ближче, нахиляв голову в різні боки. І торкнувся її коліна – світла шкіра, випираючі кістки, волоски. Дівчина була…
by Софія Винокурова —Марині було десять. Її обличчя невтомно дорослішало, вкриваючись мудрістю. Тіло, хай і неохоче, теж намагалося розвиватися слідом за ним, але перепоною став зріст. Адже зростом Марина так і залишалася п'ятирічною дівчинкою. А одного разу Аланеру довелося підрізати її штани, які…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.