Розділи
-
-Міс Маргарет, Вас до телефону на рахунок тієї корпорації. -Спасибі, Мішель. - Дівчина забрала слухавку з рук секретарки та розпочала переговори. *** -Фух ... Це був складний день ... Не знаю як ти, Сью, але я зараз хочу випити. -Міс Маргарет, чого ви забажаєте? -Ось список *** - І…-
5,9 K • Ongoing
-
-
Спогади спогади спогади вибір тут не те, що великий: або давати їм бій, який ти обов’язково програєш, в тебе немає шансів, або ж здаватись і бути вбитим (це не про тебе це не про тебе це не про тебе). В тебе немає патронів, якщо бути до кінця відвертим – то і рушниці чи автомата в…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Ми чекаємо осені щоб закохатися, тому що на фоні жовтих дерев ми ніби-то краще бачимо риси тієї самої людини, чи навпаки стаємо сліпими і нас веде щось інше. Ми чекаємо осені, щоб закохатися, тому що в холодні дні одразу стає ясно, хто насправді теплий і хто те саме сонечко, якого…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Від неї завжди пахне такою чистотою та немов би світлом, світлом осіннього сонця, цей запах не зрозуміти, але він бентежить, справді. Бентежить і серце, і уяву, і розум; хочеться дивитись і дивитись їй вслід, але вона розчиняється в чистому жовтневому повітрі. В чистому…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Ти можеш мені не вірити, але у містах, що розташовані на березі моря, теж наступає осінь, так, це правда, тож можеш не збирати рюкзак, не шукати спортивну сумку та величезну валізу, твоя втеча не вдасться, твоя втеча не вдасться. Міста на березі моря відрізняються хіба що тим, що в…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Двоє малих дітей плакали, бо втомились іти. Час від часу Рія брала когось із них на руки, то Ганну, то Лешека, але вона не могла йти так довго: постійно шпорталася об коріння дерев. Ганна, руденка дівчинка, рахувала кожен гострий камінчик, на котрий наступала босими ногами. Їй…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Спустившись зранку до вітальні я знайшла невеличкий клаптик паперу — записку. «Пішов у справах.» Що ж побути самій зараз не викликало в мене жодної паніки. Від вчорашніх емоцій не залишилось і сліду. Частково завдяки Вовку. Як я вже думала раніше, поряд із ним спокійно,…
-
20,3 K • Ongoing
-
-
— Ай. — Що? Вовк обернувся до мене зупиняючись на серединні стежки. — Не знаю. Мене вдарили? — Вдарили? Недовіра проскочила в його очах. На метри від нас нікого не було. — Щось впало на голову. — Це могла бути просто шишка, наприклад. Можливо, жолудь. Ми ж, усе таки, у…
-
20,3 K • Ongoing
-
-
Проспекти в маленьких містах спорожніли першими, настільки порожньо, що навіть ніхто не підійшов розібратись, в чому тут справа. Навіть жодного цинічного погляду, жодної аналітики, ніяких сухих слів з вологих губ, щось ніби жовтневе, а ніби і гірше. Проспекти розплакались, і…
-
9,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 073 1 074 1 075 … 1 334 Next
