by Pretty Fungus —Написано для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021 за ключем “Забути парасольку” Дощило. Я вийшла з крамнички. Розправила велику чорну парасолю. Під нею було затишно. Її криси повністю рятували від дощу. Я ніколи не перестану милуватися краєвидом. Ліс залишив на мені…
by Kerry Madenda —Осінній Фікрайтерський З'їзд 2021. Ключ: "Поки ти тут" Березень. Довгі та тонкі гілочки жасмину, що ріс прямісінько біля вікна, вже були покриті дрібними бутонами квіток, що ще не встигли розпустити свої білі пелюстки. Пальці швидко і монотонно постукували по механічній…
by Albariyz —Заливаючись нищівним сміхом, вони незручно переставляли ноги по кімнаті і, намагаючись усім, що мали, втриматися в рівновазі. Міліса здалася першою і, не витримавши натиску реготу, розгублено впала. A потім потягла і Янесу, у чиїх легких досі стрімко кінчалося повітря. Наче…
by Небоока Краля —Саня - короткострижена, доскоподібна дівчина з русим волоссям та світло-карими очицями. Через широкі плечі, а також одяг з іменем, які притаманні і хлопцям, і дівчатам, багато людей не розуміли хто це. Її це смішило, але вона не звертала на це увагу. Дещо творча, любила трохи писати.…
by Kerry Madenda —Осіній Фікрайтерський З'їзд 2021. Ключ: "Надто багато" Вітер погладжував її скули та обличчя, змушуючи ще більше натягнути на голову ковдру, яку дівчина приберегла про всяк випадок. Серпень за прогнозами мав би бути теплим, але на практиці маємо те, що маємо. З того самого літнього…
by Келих Хаосу —Для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ “Надто багато”. Тремтить вогник в темряві пустій, Туга на серці не дає покою. Заплющу очі – ось і знову ти, Хвилюєш серце, наче шум прибою. Моя сльоза – частина океану, В якому вже давно тебе нема. Я мала би…
by Келих Хаосу —Для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ “Поки ти тут”. Він чекав на автобусній зупинці... Нікого. Просто не було настрою вертатись додому, де не було ні душі. Лише зблідлі від часу шпалери та захаращені непотребом полички старої шафи. Він дивився на дорогу, якою…
by Небоока Краля — Катерина просто йшла додому ввечері, думаючи, як подарує своєму племіннику іграшку, яка лежала десь там, в її сумці, у красивій коробочці. Було холодно, початок грудня, вчора випав перший сніжок. Їй лишалося пройти лише два квартали, щоб опинитися вдома... - Ааааа! Рятуйте! Десь…
by Pretty Fungus —Кажуть, чим довше дивишся в дзеркало, тим менше впізнаєш себе. Мозок починає грати в злі ігри. Викривлює сприйняття. Та в мене, та в мене більш немає проблеми. Бо кожен раз із дзеркала на мене дивишся ти. Я готова годинами сидіти навпроти нього. Розглядати, запам’ятовувати кожну…
by Leia Ukrainka —Дорогою із магістерського корпусу хлопця знову супроводжував наглядач. Після розмови із Хеммінгом Інгвар почувався максимально невизначено. Він досі тримав у руці мандарин, який не насмілився їсти в присутності магістра. Наглядач насмішливо звів брову, дивлячись на те, як…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.