by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Поетеса писала без рими вірші про кохання. Дві ночі не спала, чекала Евтерпи. Музи Поезії, Чаклунки, що звабить її. П'янитиме, спокушатиме, Губами прошепоче:" Цими вустами втамую, твій жар..." Руки гладили волосся, Губи цілували зніяковіле обличчя. Не піднімаючи очей, не…
by Litera —Тіло може й не спливати. Але все-таки краще знати, За, що ти сядеш. За, що помреш. Квіти в останній вінок заплетеш. Нащо плакати, нащо жаліти. Краще далі щасливо жити. Легенди не вмирають ніколи. Зранку ми знову йдемо на роботу й до школи. Наші яскраві, палкі вуха й…
by Dyvachka_0 —Хочу забути цей рік, Як страшний сон, Він для мене був, мов часпік, Я все поставила на кон. Три двійки і нуль, Це було кінцем початку, Пролетіло занадто багато куль, Зачепивши ту юну солдатку. Ракети летіли мимовільно і швидко, Руйнуючи ті нові будинки, Для мене було…
by Marfu —І навіть якщо я помру, крізь тишу почуєш МІЙ голос, В темряві ночі думки про мене задушать, В кожній людині відчуєш мене, і кожну хвилину мені подаруєш. Я з'явлюся в самому ніжному сні, аби лише ти очі мої не забув. І я готова палити мости, аби тільки до дому ти не повернувся. Я…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Осінній вітер дмухав, Дощило на дворі. Думки не спішили, Блукали в моїй голові поволі. Гукав мене хтось за спиною, Коли я зранку по вулиці йшла. Ранковий туман, Мжичка щіпала щоки. В навушниках грала пісня гучна, Я не чула хто мене гукав. Туман був надто…
by Даниїл —У Місті пішов дощ, Парасолю я забув Не взяла її і ти. Біжали ми додому Танцювавши під дощем. Примчали ми до тебе Мокрими наскрізь, авжеж. Сміємося з тобою Я з тебе, а ти з мене. «Вдома нікого, Піду чайник гріти», Сказала ти мені. Не передбачила одного, Коли робила…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —- Щось сталося? - Мені, боляче... - Ах, а де саме болить? Тону у своїй я круговерті, Лише руками б'ючи по воді. Смішно, чомусь продовжую борсатися у воді, Думаю, може мені пощастить, Що хтось помітить мене, серед безкрайого моря, Може кине мені гілку аби не…
by R —Є у світі три створіння, Що не тямлять у терпінні, Ладна з них команда, звісно, Бо співпраця є надміцна. Хто ті троє – диваки ж то? Їхня уява замежна, Ймення цим трьом дітлахам: Водограйливий Іван, Гнучкоспірливий Микита Й Соломія Навпаківна. З Іванусем…
by R —По горі, що на вершині, По тернистій по стежині, Із кинджалом у руці, З ранами по всім лиці, Без страху завзято йде Чи-то лицар, чи ж дурне, Він подряпинами вкритий, Сили має, хоч побитий, Бойовий його є клич: "Уперед на гору! Вищ!". Дмухне вітер – пройде він, Не…
by R —У кімнаті моїй є чотири стіни, Три із них – презнайомі, четверта ж безлика, До неї, коли б не вернулася я, повернена завжди моя спина. У оточенні своїх чотирьох стін почуваюсь відносно безпечно, Доки в вухах моїх лине пісня, яка Проводжає в світ білий, пустельний, Відчуваю,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.