by ☪︎ ִ ࣪⭒ —На березі моря, Багато піску. Літом, буває Приходять сім'ї з малими дітьми. Будують замки, Риють рови. Викопують яму, Закопують батька в пісок. Веселощі й сміх тривають до першого пориву вітру, Який несе за собою похмурі сірі хмари. Починається…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —3 години. Рівно стільки я чекала аби хтось мені написав. Телефон перевіряла кожні 4 хвилини. Боюся тиші В своїй голові. Занадто гучно в моїй комунальній квартирі, Занадто голосно верещать заколишені мною думки. Сховані в найдальшому кутку архіву під позначкою…
by п'яничка —Чи має ще людство надію? Я — не вірю. Вже давно не довіряю словам засуджую та співчуваю... «Ми стурбовані й занепокоєні...» Та чхати хотіли на злочини скоєні Всякі ООНи й Червоні Хрести, Що мали б людей від лиха спасти. Краще святкуймо російської мови день, Якою накази…
by Zeros_ re —Ти йдеш по полю сам, один Як той воїн що не чужий Ти чуєш вітер... Що не дурний Ти бачиш світ він не такий Ти чуєш постріл... він не твій Ти бачиш блиск та бруд... не свій Ти відчуваєш це кінець але не твій... І розумієш що живий Ти як Солдат що сам у полі Йдеш…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Порцелянова маска, Венеційського походження. Синдром "самознанця". Радо скажу, Що мої заслуги, Які б вони не були- не моя праця. Най би я працювала, Днями і ночами, Недосипала, Відкладала відпочинок, Ставила в пріоритеті навчання. Я не змогла цього зробити. Це не…
by Marfu —Як нам дожити до літа? Як нам повірити в чудо, коли нас накрила хмарина печалі та смутку? Як нам дожити до ранку, якщо зорі пророчать загибель, як у темряві відшукати промінь надії? А як же пережити цю весну? Де віднайти тепло твоїх рук? Як пережити цю ніч, якщо твої губи ледве…
by Рін Рін —Ти будеш кохати, коли я помру? Та ні, дурне я прошу. Навіщо тобі мертвеє тіло, Навіщо ті сльози і сум на лиці. Пообіцяй мені краще, що будеш ти жити, пообіцяй, що більше не з'явишся ти, не смій ти труни торкатись моєї, не смій ти сидіти в печалі лихій! Не треба дивитись за…
by Сора Тсукіко —Я малював картину. Не було ні паперу, ні навіть фарб, Все що я мав: себе та свою віру, І, зовсім трохи, страх. Червоним я зобразив маки, Що проросли на попелищі села. Воно зруйноване, і тепер мені ніде спати, Бо домівки моєї нема. Помаранчевим я зробив сонце, Що зігрівало моє…
by ☪︎ ִ ࣪⭒ —Дівчина років сімнадцяти, Мертва вже, як дві доби. Тіло знайшла бабуся, На задньому дворі будинку. За її словами, батьки дівчини поїхали, Залишивши її самою вдома на два дні. "Я стукала і дзвонила в двері, але ніхто не відчиняв,- говорила жіночка- я дзвонила їй біля сотні…
by mockingbird —Попереду довга і темна ніч, Серед цегли знайшли немовляти річ. Попереду ніч, що немає сну, Солдат думає: " Невже я не донесу? Невже кину це тіло серед руїн? Це ж дитина, від сили їй років сім. Їй ще топтати ногами зелений ряст, Їй ще бігати серед кленових ряс, Їй бовтати…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.