Розділи
-
Літо. Хмари. Сіре небо. Теплий дощ. Вітер. - Драко, я... Вибач, я справді... Я справді не- чоловік не встиг договорити як струнка фігура вже шмигнула до дверей, відчиняючи їх навстіж і вибігаючи з величезного мовчазного менора на вулицю, - Драко, стій! Будь ласка!! - брюнет з усіх…-
459 • Ongoing
-
-
— Їдьмо з нами на вечірку. — Що ще за вечірка? Ви ж збиралися готуватися. — В тим-то й справа, що таке не можна пропустити. Коротше, у того нового знайомого Рона є багатенький дружок. В нього сьогодні днюха, ну а там знаєш який будинок, з басейном. Коли ще зможемо…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
сниться, щооооо Підземний амфітеатр, переходить в містечко, постапокаліпсис, по місту бігають створіннячка, руденьки з вушками, звісно що гуманоїдні щури. Я опиняюсь там дивно, не сприймаючи. Скидається на сон, саме так! Ходжу броджу,як дитена роззираюсь. Щось відволікає…
-
925 • Ongoing
-
-
В Ремуса не було брата – принаймні він про це не знав. Напевно, його мама могла наново одружитися і народити декілька гарненьких не-чарівних не-монстрів. Йому здавалось, що це не його справа; він давним-давно прийняв свою долю. Джеймс теж був єдиною дитиною в родині, і це, певно,…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Я просто закохана людина. Людина почуття, котрої Так безбожно кинули в трясину. Людина, що душу скрила від усіх Лиш одній людині дала бачить все. Я всього лиш малесенька людина Хотіла щирості у почуттях, Гадала, що є вона між нами, Та виявляється ті почуття всього…
-
76 • Ongoing
-
-
Довоєнний наївняк, коли ще здавалося, що можна щось комусь довести Вранці зійшов з потяга, ввечері —на другий. Як же набридло... Я просто втомився... Безкінечна дорога, вічні збори, документи та часи очікування на кордоні. Куди? Навіщо? Я знаю, нaвіщо, усі ми знаємо. Так треба.…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Руфеліс не ревнував Аристії. Що ви, у жодному разі! У нього є Луна. І начхати, що божественне дитя він ігнорує вже півроку, хоча та щоразу з риданнями освідчувалась йому в коханні і вибачалася. Плювати, що щоночі приходить у покої дочки маркіза і засинає в кріслі, спостерігаючи…
-
190 • Ongoing
-
-
Дощ періщив безперестанку. Сільві, змокла до нитки не то від дощу, не то від сліз, нарешті змогла сісти в потрібний автобус. Дістатися до роботи вона повинна була лише за хвилин 20, оскільки вони з чоловіком купили собі будиночок на окраїні міста. Комфортний і тихий район так…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Ще не зовсім розвиднілось. І чудернацькі ліхтарі ще досі підсвічували тонкі дощові струмочки з зовнішньої сторони вікна. Нехай. Сьогодні замість мене плаче небо. Бо я не здатен. Ейфорія затопила свідомість блакитним морем, не залишивши жодного сірого куточка. Навіть пачка…
-
8,8 K • Ongoing
-
-
Вечір промайнув непомітно поступившись ночі, мазнувши на прощання хвостом та стираючи всі неприємні емоції. Рая вже добрих дві години орудувала в підвалі віником педантично вимітаючи мілкі крихти та осколки з-під дубової мебелі. Батько завжди любив оточувати себе…
-
7,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 023 1 024 1 025 … 1 352 Next
