by верес —хребет ламкий — сніжинка і прикраса, хребет людський — незміцнений каркас. (як ми були — не вистачило часу, як час з’явився — вже не стало нас.) немов ісус, кульгає снігом робот: ні знаку зла, ні сліду підошов. і тільки страх у серці, як хвороба, і, ніби куля в лоб, цвіте…
by aviaringo —Кожен раз, коли догорає свіча Я падаю в дивну, солодку дрімоту У сні йду додому, де мене стріча Зоря, що її мов впустили у воду. Її сяйво ясне, біліше за всесвіт Його лише мені дарує зоря Хто знатиме, як пропаде вона безвість? Хто знатиме - вмре, така думка моя Як…
by _нічна _письменниця_ —Трагічний дзвін годинника, Три трупа за вікном. Хто ж скоїв злісний злочин, В пасхальний тиждень знов? Нема тому прощення , Хто вбив трьох пішаків. Та зачекайте хто ж вони, Ті троє мужиків. Безхатьком називається, той перший чоловік. Він на траві…
by Mrs Blackwell —Ніхто не може виправдати смерть, І вже тим більше не посміє вбивство. І варто спори всі відкинуть геть Бо все ж війна – то вічнеє насильство. Бо все ж війна – то завжди чиясь кров. І добре, якщо кров ця не дитини. Війна – ясний нічний покров І сльози зляканої в…
by Mrs Blackwell —Стою я наче уві сні, Кругом усе сміється. Та думи мої ненависні Усе ятрять мні серце. «Тут щось не так, Це підступ все, Про що тут говорити? Ну хто народу мирному Дасть у покою жити? Хто дасть нам тишу і любов, Коли людям на згадку, Пролити можна свіжу кров І знищить…
by Mrs Blackwell —Море тихо несло звістку Від слів злих її хова. Море хвилями накрило Вбиті у бою тіла. Море шепотом молило, Дивлячись у небеса, Щоб юнцям дали могили І їх не їла звірота. Море тихо несло розпач, А разом з ним ішов палач. Матері іще не знають Та уже заводять…
by В'яла черешня —Знав би ти де починається мій світ Всі ті світанки і ночі ті зіркові Де я живу, страждаючи повік І де вмираю кожен раз поволі Знав би ти де кінчається мій світ Де вітер пробирає до мурашок Де серце моє більше не болить У болісних провини чорних стяжках Знав би ти де…
by ashente —лелечині крила у крові й золі лелека не бачить крізь попіл землі лелека знайде шлях до рідного краю - тільки не знає, що шлях той до раю лелечині крила втомились нести від неба й до ліжка лелека летить лелека би витримав всіх, хто бажає - тільки у крилах життя…
by Pretty Fungus —Можеш зробити алюзію на життя будь ласка? Я не хочу прокидатись. Відкривати очі. Бачити безмежну пустелю вночі. Кожен день закінчення маленького життя. Та мені досить. Я напиваюсь цією росою до ночі. Вистачає. Триває. Безмежним потоком життя вбиває. Каструє всі емоційні…
by Mrs Blackwell —Смерть спинилась на порозі І каптур припідняла. Без прохання, та й у гості В Україну забрела. Вона мовчки йшла містами, Несучи з собою страх, Про мораль вона не знала, Та й блукала просто так. Смерть до того ще не чула, Та й не бачила ніяк, Щоби народ ось так…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.