Розділи
-
Вступ Березень 1935 року Нью-Йорк як завжди не спав, тисячі людей бігали туди-сюди натовп був великий, дві панянки стояли на вокзалі Мідлтауна, на шляху у невідомість. — Дивись доню, тут починається наше нове життя — сказала жінка з клунками в руках. — Подайте монетку —…-
767 • Ongoing
-
-
У кабінеті Кадзекаге панувала задушлива тиша, яку порушувало лише ледь чутне шурхотіння піску в гарбузі Гаари. Сонячне світло пробивалося крізь круглі вікна резиденції, висвітлюючи пилинки, що кружляли над довгим столом, за яким сиділи старійшини. Їхні обличчя, порізані…-
68 • Ongoing
-
-
21 червня 1887 рік. Капітан Джек Браун Ми і гадки не мали, про те як виглядає пекло. Прийнято рахувати, що там горить полум'я але зараз всі ми знаємо що це не так. Пекло - це глиби льоду та нескінчені морози. Вже більше пів року пройшло з того час як зима накрила світ бурею. Нам…
-
156 • Ongoing
-
-
Час прокидатись... Тиша... Така лякаюча, але тобі вже рідна тиша. Рідніше неї для тебе був лише вітер, який вже декілька днів тероризує ці занесені піском руїни. Навіть пролежавши тут майже вічність ти все ще пам'ятаєш це місце. Кривава битва за цю фортецю, яка закінчилась хімічною…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Небо було багряним. таким само як і води Божого Ока під ним, куди тільки но впали два агонізуючих дракони - довгошиїй Караксес Деймона Таргарієна та войовнича Вхагар Еймонда Таргарієна. Кілька хвилин вирували хвилі на місці падіння, аж доки на поверхні не з'явилась чиясь постать.…
-
5,3 K • Ongoing
-
-
Доброго дня, друзі. Це мій перший фанфік, тому я прошу на засуджувати мене. Прийміть до відома, що я ще не зовсім розібралася що означають різні рейтинги і види відносин, тому прошу підказати в коментарях. Звіть мене просто Ві. "Останні Боги" це один з моїх проектів, не перший…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
— Ви подзвонили Ерін. Зараз я, швидше за все, трохи зайнята, тож залиште своє повідомлення після звукового сигналу. У напівпорожній кімнаті пропищав голосний і роздираючий звук автовідповідача, а за кілька секунд почувся жіночий голос. — Ерін, я знаю, що ти вдома, — з…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Вступ Був саме розпал різдва. Синьоволоса дівчина проривалась крізь товпище людей, вона виглядала втомленою. Крім якоїсь подраної бобки на ній нічого не було тож вона відчувала як холод продирається крізь шкіру. Зараз в неї в голові була одна думка, як найшвидше…
-
491 • Ongoing
-
-
«Темінь ….Темнішало… Темна кімната не викликала у мене смутку , а лише приховувала мене всього .Я сховався у трьох темних кутах самотності .Четвертий омився кров’ю . Таким чином я більше не міг говорити із своєю тінню . Я вкрився нею . Кров бігла рікою в моїх очах .Саме червоний із…
-
541 • Ongoing
-
-
Яскравий день. Золотисто руде довге волосся блищало на сонці, немов воно янгольске. Дзвінкий сміх та юний ніжний голос доносились до його вух. Це було нестерпно. Він дивився через сітчастий паркан на нього ніби педофіл на дітей на майданчику. Погляд його був кам'яним, але через…
-
839 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 008 1 009 1 010 … 1 340 Next
