Let me take your hand

Let me take your hand, I’ll make it right I swear to love you all my life Chord Overstreet – Hold On В напівмороку спальні миготів екран телевізору. Годинник в кімнаті показував початок другої ночі. Кадри змінялись один за одним, поки дві пари очей не надто уважно спостерігали за сюжетом фільму, який вони вже бачили […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Смачного, професоре

Студентська АВ. Професор Обі-Ван Кенобі захворів. Енакін вирішив відвідати його і заодно приготувати щось смачненьке. Прийшовши на заняття, як зазвичай, із запізненням, Енакін зі здивуванням виявив замість професора Обі-Вана незнайому викладачку. Підозріло розглядаючи жінку і навіть не вибачившись, Скайвокер сів на перше-ліпше місце ближче до дверей. Щоб піти відразу, коли продзвенить дзвінок. Адже сьогодні нема […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дотики

Енакін повернувся з місії на Татуїні, і Обі-Ван не міг не відзначити чудову засмагу учня. Магістру нестерпно хотілося частіше торкатися Скайвокера. Місія на Татуїні закінчилася. Енакін та Асока от-от мають повернутися на Корусант і доповісти про результати. Обі-Ван з нетерпінням чекав поверненнч учня. Він не бачив Скайвокера кілька місяців. Магістру довелося вирушити з дипломатичною місією […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Test me

“What do you think? Will I do it or not?…” Xdinary Heroes – Test Me… Зеленуватий вогник палахкотів холодним сяйвом в старезному, сильно наполірованому каміні у вітальні. По-під стелею висіли зачаровані прикраси, а по центру кімнати красувалась пишна, але доволі стримано вбрана ялинка. Втім, навіть нові шати не змінювали холодної елегантності гостинної гуртожитку Слизерину.  Драко […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Забутися в насолоді

Темряву кімнати прорізав раптовий спалах блискавиці. Ні, далеко не блискавки за вікном – сьогоднішня ніч здавалася тихою, хоч мак сій. Люто блискав Дзидянь, що його міцно тримала в долоні дівчина посеред кімнати. За миттєвого спалаху на її обличчі заяскравіла лиховісний лукавий осміх. Батіг у її руках то спалахував барвистим сяйвом, то знову згасав, огортаючи кімнату […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перший і останній розділ

Львів прекрасний завжди. Але я опинилась тут в другій половині осені. Ще не було снігу і передчуття Нового року, але вже рано темніло, на вулицях світилися жовті гірлянди й ліхтарики, було холодно і надзвичайно затишно. Це один із тих спогадів, що важко згадувати. Той час надзвичайний і просто недосяжний. Місто охоплював вечір. Ми довго гуляли. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хочеш – залишайся, не хочеш – не залишайся

Ти, як завжди, мовчиш. Проте зараз я більше не повинна вгадувати те, що ти насправді хочеш мені сказати. Цього разу все прозоро. Цього разу твоє життя підтримує крапельниця та чудернацькі трубки, прикріплені до носа. З кожною секундою мені хочеться сказати дедалі менше. З кожною секундою німа молитва витісняє всі докори. Просто прокинься, бо без тебе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

with just a touch of my burning hand (your heart, heart pounds)

— Трясця, Френкі, — видихає Джерард виснажено та задоволено. Сам Френк який завгодно, але не задоволений: він скиглить, штовхається стегнами назустріч, намагаючись потертися збудженим членом об живіт партнера, але це не приносить бажаної розрядки, повітря відчувається занадто холодним і від цього майже боляче. Пальці Френка заплутуються у довгому волоссі Джерарда: — Будь ласка, Джи… Той […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1

Вечірні сутінки потроху укутували місто та розчиняли його в темноті, поглинаючи денне світло, якого з кожною хвилиною ставало все менше і менше. Великі краплі дощу барабанили по дахах і наввипередки стікали з вікон. Купа людей, які без успіху намагались сховатись від несподіваного дощу, сьогодні їм точно не пощастило, бо простим дощиком це назвати не можна […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Сіндзі ридав, безпорадно намагаючись розбити бар’єр, який розділяв його та Каору. Якби він тільки міг пройти крізь нього, можливо він міг би врятувати його. Можливо, він міг би дозволити тому з них, хто на це заслуговує, вибратися звідси живим. Каору тільки посміхався до нього з іншого боку. Це спокійна посмішка, посмішка, яка завжди у нього […]FavoriteLoadingДодати до улюблених