Vivere memento

Ти можеш присвятити йому поему, роман, білий вірш,

Але нитка, що прошиватиме їх, буде чорною.

Можливо, в тебе вийде за класика незгірш,

Та вона не зчервониться, і якою не будь ворохобною,

Ніщо не підніме мертвого, нічим не зарадиш.

Хай змеле час все в прах, у пил, у попіл:

Ти нікого не зрадиш,

Розвіявши їх на морі.

Бо все про mori та про mori,

А живуть взагалі-то в моменті.

Тож vivere, мила моя, vivere й vivere mеmento.