Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

З поверненням

Нічне небо Нью-Йорка ні коли не було всипано зірками. Хоча точніше сказати їх не було видно через світло, яке випромінювало місто, але все-таки багато хто зміг побачити, як комета розрізала нічне небо. Дехто стояв і загадував бажання «зірці», а деякі навіть зі збентеженням поглядали на неї боячись, щоб вона не знищила їх та їхнє місто. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

_Пекельна Кухня_

V Чотирма годинами раніше Франклін заспокоївшись вирішив що перегнув палку.Їм просто потрібно було нормально сісти поговорити, без всіх цих криків. — Я впевнений що у Мета є поважна причина, чи хоч якесь роз’яснення.Просто так люди ж не зникають посеред ночі. — Спочатку Нельсон декілька разів телефонував, але трубку ніхто не брав. — Можливо з ним […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

_Сталкер_

IV — Та так, ми давно не відпочивали разом.Я гадаю нам є про що поговорити — Вони сиділи навпроти один одного.Мердок статечно закинув ногу на ногу.Цей жест був таким сексуальним у своїй точності.Йому завжди підходили костюми більше. — Ти натякаєш на щось конкретне? — Франклін більше не витримував.Ця напруга, алкоголь в його крові й ці […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

тління.

Час штука така цікава, його неможливо зрозуміти чи осягнути. То він тягнеться нещадно довго, знущаючись і до неможливості собою вморюючи, то минає настільки швидко, що не встигаєш зрозуміти промайнув уже тиждень чи два і коли літо вже встигло настати, тягнучи за собою спеку і втому. У Стаса боліли очі від завчання вже ніхто не знає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Знову бібліотека

На наступний день Кроулі вже викинув всі свої нотатки в смітник. Іноді буває таке, надихаєшся детективами і починаєш вирішувати всі проблеми покроково розглядаючи кожну деталь. Звісно ж Кроулі також не хотів переплутали свої почуття і не натрапити на халепу, але йому так лінь, що зараз він просто лежить в ліжку і читає. Так, читає, саме […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вітер другий

ПочЯ люблю Осло та ще більше я люблю свій рідний Олесунн. Тихе морське містечко з невеликими горами що стало для мене домом яким ніколи не було. Кожен дощ та кожен туман приносив з собою в порт нові історії. Мені подобалися ранки та вечори , сльози та сміх, народження та горе цього місця воно було особливим…особливіштм […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вітер перший

Почніть писаРанок починається з кави? Здається крики та балачки з коридору було чути аж до Лондону. Ще не було й 6 коли вперше пролунав вереск “Принц Вільгельм вчитиметься з нами” , хтось радів, а хтось плакав. А для когось це не важило а ні граму їхньої уваги…для мене єдиної. Усвідомлення того що народ зациклився на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Плакать чи сміятись?

У двері постукали. Увійшла Міода. -“Чого тобі?”-Гмикнув Кеннеді-“Мені зараз якось не до тебе” -“Просто… Я уявляю, ні, навіть знаю як тобі зараз… Я хотіла тебе трохи втішити…”-Кеннеді трохи повернув голову в її бік. -“Втішити?”-Міода кивнула. Вона трохи ніяково посміхнулась і взялась руками за низ футболки і почала повільно її піднімати. Коли Кеннеді збагнув що діється […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Chapter 1

Яскраве місячне сяйво освітлювало темний коридор маєтка. На носочках тінню кралась молода дівчина. Розпущені темні пряді волосся недбало спадали на плечі, наче після сну. В одній із кімнат було ввімкнено світло і чути голоси жінки та чоловіка. — І що будемо робити? Нам дуже потрібний цей союз, – жіночий твердий голос змусив чоловіка вийти з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кохання бешкетників

Блек пізно повернувся до своєї кімнати до цього пообіцявши, що вони разом підуть до молодої лікарки Помфрі. Цього разу, Поттер і Петіґру були в ліжках поки Сіріус усміхнено впав на подушку торкаючись пальцями власних вуст і розуміючи, що їх неодноразово накривали найніжніші губи на Землі. Уночі, він солодко спав де віддалено чув шарудіння. Тоді він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених