Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Печаль душі твоєї.

Тепло наших тіл, дарує нам одне з приємних почуттів в світі, це любов. Гіркота втрати, випалює частку нашої душі, ми не помічаємо, як можемо втратити все. Чумі з сумом в душі йшов біля невеликого скелі, щоб хоч якось обдумати цю дивну і таку непередбачувану життя. Сам він ніколи не піддавався сильним емоціям, але дуже сильно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Це моя перша робота, і це щось таке, що не має особливого змісту. Просто трохи осені, і просто мені хоч кудись треба було подіти власні емоції. Раніше я ніколи нічого не писала, тому впевнена, що все не так добре, як мені здається. Тому я не проти критики, чекаю коментарів і буду надіятись знайти мотивацію якось […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Але на сльози нема сил

Він марить. Темні барви сну, сплутані події, продаж чергової контрабанди, присмак крові десь у душі. Все змазане. Він проводить рукою по золоту: плата за його товар. На руці перстень — кидається до очей наче блискавка Небесного бідства. На ньому вирізана мідна монета. Він затримує погляд. Серед безцільних мандрів жахами його погляд стає сфокусованим непосподівано. Лице […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цінуй те, що маєш

Опубліковано на сайті “Світ Фентезі”, однак, тамтешній розділ з творами читачів давно відійшов у світ небуття. Цей уривок не є ні початком, ні кінцем – просто частина з історії. Невелике містечко, звичайні люди і давні легенди, що стали реальністю. За вікном стояла злива. Велику залу трактиру, раз-по-разу перебиваючи слабке сяйво свічок та лампадок, освітлювало спалахами […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Одна ніч на Івана

Дар’я збиралась до лісу. Сьогодні, на Івана, всі традиційно збирались на березі Дністра, але дівчині там робити нічого було. Певна річ вона вже була біля багаття, ще не вистачало, щоб її звинуватили у відьмацтві. Мати б не пережила, вони і так посваритись встигли, бо донька навідріз відмовилась плести вінки. Ще чого не вистачало, майбутнє заміжжя […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Коли я вперше побачила його

Коли я вперше побачила його, то провалилась у гольфстрім. Не знаю, чи можна провалитися у течію —… у мене вийшло. Стало гаряче, мене нудило. Він часто змінював інтонації поряд зі мною, і акценти, які нашивав на мене. Ярлики — кололи шкіру.   Мабуть, я була обмежена тоді, два роки тому, і не розуміла. Я б […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

“Blinding lights” but you are in the bathroom at a party

Двоповерховий будинок за містом, що належав найбагатшому однокласнику, ідеально підходив для вечірки-сюрпризу, яку вирішила влаштувати найгучніша пані у моєму колі спілкування. Міу запевняла, що це найкраща ідея для святкування Дня Народження Кокічі, але, на жаль, про свято іменинник здогадався майже одразу. В знак вдячності він все ж зробив здивований вигляд, коли його привезли до місця […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кохані

Голуба кофтина так гармонійно поєднувалась із блідою шкірою та волошковими очима. Вона гляділа на своє відображення у вікні, з якого на неї поглядала низенька мила дівчинка. Тонкими пальцями заправила неслухняне пасмо світлого волосся за вухо. Серце калатало, пальці нервово рухались у незрозумілому ритмі. Хісторія чує тихий стук у вікно і відчиняє його, бо одразу здогадується, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перемога

Нарешті. Якою ціною їм обійшлася ця війна. Але Шигаракі більше немає. Бакуго щасливо і переможно посміхається. — Ми перемогли… — хлопець дивиться на Ізуку. Він підходить до нього і підіймає руку до неба. — МИ ПЕРЕМОГЛИ! — Кацукі кричить що є духу, він не знає звідки в нього на це сили. — Так, — Деку […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Знову сон

Вона торкалась його могили довгими блідими пальцями. Це був час, коли весь жах був позаду, але легше їй від цього не ставало. Камінь був холодним, але обпікав шкіру він не гірше вогню, і хай не було видно на тілі Мікаси опіків, але лиш вона знала, як пече їй серце. Акерман не переставала любити його. Від […]FavoriteLoadingДодати до улюблених