Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Він живий

Глава 1: “ВІН ЖИВИЙ” Цигарка дотліла до тла. Ніл не зробив жодної тяги насиченої та важкої цигарки, смак якої тягнув до тяжкого минулого і не давав спокою йому. Дим, який так і тягнув у вир минулого, так і не давав умиротворіння його душі. Він не міг спокійно дихати, його дихання було надто надривистим, і ніхто […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 38

Глава 38   38.1   Після почутого все живе в середині дівчини обірвалось. Вона дивилась на Барті та мовчки хитала головою. -Лео, Я.. пробач мене, я мав розповісти про це одразу, але я тоді не зміг. Мені важко зрозуміти, що мені насправді потрібно і я… Але Леона не дала чоловіку договорити. -Я допоможу тобі. Я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ – 5. Втеча

Я скривив губи в подобі напів посмішки, з роздратуванням просичавши їй: – Я не помру, я сам її вб’ю. Не зрозуміло, що так розвеселило Анну, но вона посміхнулася та по плескала мене по плечу, що і без того нило… – А ти кумедний малий. Ось, тримай, – кинувши Алану кусок тканини, вона попередила: – Розірви […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

(Стоп)Ти втрачаєш мене

Це було 04:48 звичайної середи.    Оскар зрозумів, що він сам удома, зовсім один.    Це не було б проблемою, якби не факт того, що він не живе сам. Останні чотири місяці Оскар та Ландо жили разом.    Після року відносин вони зрозуміли, що вже час.Вони знайшли для себе чарівну квартиру в Монако, не дуже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ – 4. Іграшка для забав

Голова боліла настільки сильно… Наче по ній влупили молотком. Все тіло нило. Права половина обличчя взагалі не відчувалася. Очі зрадницьки не хотіли відкриватися. Я зігнувся навпіл калачиком, притискаючи до грудей коліна. Холодно… Під щокою находився крижаний бетон. Я підвів чомусь надто важку долоню, щоб протерти злиплі повіки і почув дзелькіт. Врешті я отямився, і першим, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Нічні зорі

Совиний дім спав, огорнутий чорнотою нічного неба. Угух тихо хропів. Його сопіння зі свистінням були колисковою подвір’я, трава та квіти якого колихалося від дихання сови. Тим часом, у будинку лише одне віконце пропускало жовте світло настільної лампи. Сидячи на кріслі, Луз гортала сторінки свого щоденника. Її очі завмерли на символі по котрому дбайливо провели подушечки […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епілог

Біль стискав грудну клітину, через що ставало важко дихати. Це кінець. Вікторія мертва. Я сидів перед її могилою кілька годин і просто дивився в порожнечу. Так проводив свій час уже кілька днів. Я обіцяв їй бути сильним і не здаватися, але вона так і не сказала, як мені це зробити без неї. Я вже не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ну дай списати!

“Студентське життя ніколи не буває легке” – така думка промайнула у мене, коли я бігла по вулиці до свого університету. Маючи творчу натуру, я мала вдачу вступити на економічний факультет, то ж тепер я маю засунути свою творчу натуру поглибше і розібратися з усіма тонкощами професії. Штовхаючи повільних школярів, порушуючи усі можливі правила дорожнього руху, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 12

Холодний душ із самого ранку дозволив отрезвити голову від тривожних думок. Зрання світило яскраве сонце, хоч температура повітря була звично прохолодна та свіжа. Дивлячись на себе у велике дзеркало до підлоги, Сандра із байдужістю оглядала власне втомлене відображення. Червоні кола під очима були перекриті косметичними чарами, а темне волосся сьогодні злегка підкручувалось на кінчиках, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ – 3. Чого ще чекати?

Я спеціально пірнув досить глибоко, щоб мене випадково не помітили на березі в світлі місяця. Під водою було погано чути, но крики я вловлював. Вони все ще ходили по близу, про щось сперечаючись. Мені кошмар як холодно. Кисню ще хватало но чи на довго? Виринати зараз щоб набрати повітря я боявся. Гарантій, що не зловлю […]FavoriteLoadingДодати до улюблених