Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Том 2. Збірка драблів 1. Переїзд.

Сільвер переїхав від матері та відчима до Кенді і почав нове життя. Правда він через свою самооцінку парився чи зможе виправдати її очікування і чи не дарма взагалі вони перейшли на цей етап, коли вона сказала, що хоче щоб він жив з нею.. але вона його переконувала 200 разів що впевнена на всі сто що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дощить

Під градом гуляли весною. Подруга звала за собою. Пил, змішавшись з водою, Спадав на нашу одежу. За дорогою вже не стежу. Дивлюсь на брудні калюжі ” Скажи, як ти, друже?” Нема що казати, бо… За дощем не чути Зітхання гіркі, Не видно сльози стрімкі Біжи, біжи, біжи! Серце тремтить, і рука твоя теж. Не бійся, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Збірка драблів 4: Правда про почуття…

Після закінчення навчання Кенді запропонувала Сільву роботу в магазині солодощів, де був директором її дідусь. Запропонувала бо хлопець трохи жалівся, що було туго, бо мати витрачала гроші більше на себе чи коханого, а в той час Сільву потрібен був новий одяг і тд. Йому незручно було, що Кенді мабуть умовляла довго, щоб його взяли на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Збірка драблів 3. Після закінчення школи…

Після 9 класу Сільвестер пішов поступати на філолога, а Кенді залишилася до 11 класу. Але вона іноді писала хлопцю. І сумувала. Йому в коледжі знов не надто повезло: одногрупники вважали не таким як всі. Та він таким і був: замкнений, тихий. Він і не надто хотів з кимось спілкуватися, бо “всі уже ітак здружилися, куди […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Збірник драблів 2: Кенді!

На уроці хімії, замість того щоб слухати, Сільв від нудьги почав писати вірш. І на нього чомусь звернула увагу дівчина Кенді, яка сиділа на ряду правіше, за третьою партою. Їй було нудно. Вона думала: “що він пише там, цікаво. Нічого ж не диктують”, а потім про нього ж: “взагалі, а гарний у нього колір волосся… […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

глава 1

Роки повільно минали. Се Ліну вже дістала вічна боротьба з хілічурлами, Фатуі..  хотілося пожити спокійним життям, і як усі люди мати дім. Се Ліна- мандрівниця. вона прибула до Монтштату не так давно. Сама вона з віддаленого острову. ходили чутки, що цей острів взагалі початок іншого виміру. Се Ліна втратила пам’ять, а останній її спогад- кораблетроща […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 5

Решта тижня минула в одну мить — не встиг Сайно й оком кліпнути, як настав вечір його останнього дня в селищі Ґандгарва. Вони з Тігнарі якраз прямували до його хатинки після вечірніх приготувань. — Скільки разів я просив тебе не жартувати за обіднім столом, — бурчить Тігнарі. — Гм. Я думав, що дуже чітко все […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 4

— Тиждень. Сайно, який сидів на краю ліжка після огляду Тігнарі, здіймає голову. — Що? — Ти залишаєшся у селищі Ґандгарва ще на один тиждень, — як ні в чому не бувало мовить Тігнарі. — Я надішлю листа зі звітом до Академії. А якщо Матри постукають у мої двері, просто поясню їм, що сталося. З […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 3

Проливний дощ омивав його стрімкими потоками. Листва вгорі марно намагалася захистити лісовий настил від небес. Можливо, вона лише сприяла зливі. Можливо, верхівки дерев так обважніли під тиском води, що просто скинули свій тягар на землю. Сайно не знав. Йому було начхати. Його не хвилювало, наскільки холодний дощ, як він тарабанить по його шкірі та незагоєним […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 2

Коли Сайно прокидається знову, навколо надто сонячно — проте це не йде ні в яке порівняння з пекучими променями пустелі. Ні, це сонячне світло ллється в кімнату маленькими теплими промінчиками. М’якими. Ніжними. Зовсім як руки, які піклувалися про нього минулої ночі. Він поступово приходить до тями, коли помічає, що тіло вкрите ковдрою, а знайомий утішний […]FavoriteLoadingДодати до улюблених