Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Живий Мрець

Отак і було воно, холодно, непривітно. Декілька днів лили холодні дощі, Коха хворіла. В неї було щось на кшталт ангіни чи грипу, було важливо не заразитися. Тому Володимир і носився як з тою писаною торбою, ще й підбадьорював дружину, мов, а хто ж тоді буде купувати нову шубу за половину сімейного бюджету і красуватися в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

1917р. Наприкінці травня 1917 року делегація на чолі з Володимиром Винниченком поїхала до петрограда, щоб домогтися автономії України у складі російської імперії. Та почекавши кілька тижнів у готелі, українські представники так і не були прийняті для переговорів, і їх відправили додому. Звістка про відмову Центральній раді тимчасовим урядом надійшла тоді, коли Винниченко вже був на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Щоденники Винниченка: невидане

ав, де українці в 1917 році таки вибороли свою незалежність. Другий універсал проголосив повний відхід від р*сійьскої імперії, світ побачив незалежну Україну, комуністи не прийшли до влади і росія розпалась на малі республіки. Симону 28, Володі 27, вони закінчили журфак Шеви і приєдналися до УСДРП, конфліктність поглядів, взаємна критика робіт і показова неприязнь залишаються канонним […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Домовленість

Коли Симон все ж прийшов в себе, то почав озиратися, аби зрозуміти хоч де він. Певно, той випадок вважав він дурним сном. Ніч для нього минула неймовірно швидко, на відміну від Сергія, який сидів весь змучений з ночі. Очей він так і не закрив з того часу, тому коли писар прийшов до тями, то втомлено […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Лісовик

День був таким тягучим, начебто той час був нескінченим. Складно уявити собі було навіть і те, що в перервах між письмом, Симон вже подумав, що скоро зійде з розуму зі своїми думками. Голова йшла обертом від подій, хотілося просто все зупинити і вияснити. І се ж не зрозуміло було хто та лисичка і звідки вона […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ранок

Тому він вирішив таки злізти з дерев’яного виробу й почалапати до ляха в хату. Не поспішаючи, Володимир пішов до хатинки разом з Симона й став на того дуже уважно дивитися. Він навіть посміхнувся від своїх думок. Йому не вірилося, що ось, ще один слух, але вже повністю правдивий, в нього майже в кишені. Він хутенько […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пропаща буденність

Пропаща буденність нічим не вабила. Можливо цікавила, але не була привабливою. Вона давала все, щоб спростувати ці безкінечні дні. Помітити це було важко, а використати тим паче. Ніколи і ніщо не було настільки очевидним і одночасно заплутаним як людські почуття у полоні цих самих «безкінечних днів». Незалежно від пори року чи доби, людина залишається залежною […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

П’яна вишня

Планам не судилося бути виконаними, Володимир впав. Він буквально звалився на симонів ґанок і спав там. Добре, що писар не звалився з ним, а став просто стояти поряд і дивитися. Допетравши, що, можливо, його знайомий перепив, він став тягти його до колодця, аби трохи “освіжити”. Ніч на дворі, а чортів лях важкелезного коваля волочить. В […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перша зустріч

Йшов напружений бій, днями та ночами пустими, поляки нападали першими, тож нічого не залишалося крім того, щоб спочатку оборонятися від них, а потім і наступати у відповідь. В ході бою жахів було небачено, голови та тіла літали з коней на брудну землю, як і самі коні змішувалися з холодним сірим брудом. Коли в живих залишалися […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Шинок

Трохи пізніше, він пішов до гетьмана, аби розпитати що за порядки тут наводяться ним, та його не було на місці. Писар вже подумав, що дріма десь козачий командувач на якомусь зручному ложі з перинами білими, але в просторій кімнаті він помітив поряд з масивним дерев’яним столом з різьбою білу лисицю, ту саму, яка приходила до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених