Контрасти

Ти завжди вмів добирати слова, знав, як описати сподівання, яким не судилося справдитись, почуття, у їхній різноманітності та протиріччі, зібрати воєдино, творячи зворушливий танець емоцій на цнотливо білих сторінках. Ти дивовижний письменник, один з тих, яким чужі та огидні компроміси, а прозаїчність політики, потреба у постійних поступках, неможливість досягти абсолютної вигоди, погубить тебе. Ти романтик, […]

Двічі хтивий Петлюра

Цок цок цок бам бам. Звук годинника заповнив кімнату. Він сповіщав північ. Темний, вишуканий кабінет був освітлений єдиною свічкою на столі, а химерні тіні грали на стінах свій вальс. Цій кімнаті буже личила ніч, як і її власнику. Великий дерев’яний стіл був мов створений саме для цієї кімнати, громіздкий, гарно оздоблений, стояв він посеред кімнати,книги […]

мальви

володі було добре, володі було весело, в ньому бовталося чотири “кривавих мері” і чисто символічна закуска; в думках панувала приємна пустка і світ навколо видавався трошки змазаним, але все ж до біса чудовим місцем, і зараз йому страшенно не хотілося б опинитися де-небудь іще. компанія зібралась відповідна: серьога єфремов, в кімнаті якого вони й засіли, […]

Одначе ти йдеш

— Може, вже досить!? — ідилію зруйнував дзвінкий хлопок долонь по столу. Не дивлячись на те, що засідання давно скінчилося, в приміщенні залишились двоє. Вони мали, що сказати одне одному. Але спокійний діалог — це не про них. Взагалі, «спокій», «Винниченко» і «Петлюра» в одному реченні стояти не можуть. А в одній кімнаті — тим […]