Після того, як Чюя допоміг акуратно зняти важезну від вологи куртку з плечей хлопчика, детектив повісив її на сушку біля каміна. Висохне не скоро, але все ж краще, ніж нічого. Опісля він і сам зняв із себе пальто і повісив туди ж, поклавши згори не менш змоклого капелюха. Розправивши вологе волосся та закинувши його за спину, Накахара ще постояв та оглянув цю картину, на…
– Останнім часом мені постійно сниться дуже дивний сон… Підлога з дерев’яних панелей, схоже з якоїсь сосни. Чомусь тепла і холодна одночасно. Сяйво сонця таке яскраве… Але Дадзай не розумів звідки воно світить. Наче звідусіль, а наче нізвідки. Здійнявся пил, але Осаму сидів на місці й навіть не дихав. Чому? Чому? Вікно. Дадзай чомусь не помічав його раніше, проте сонця там видно не було. Лише…
– Не штовхайтеся! Зберігайте спокій! – поліціянт стояв на даху машини та намагався у гучномовець докричатися до величезного натовпу, що пробував перетнути імпровізований поліцією блокпост. – Повторюю: зберігайте спокій! Слухайте поліцію і не заважайте спецпризначенцям працювати! Зляканий натовп схоже взагалі нікого і нічого не чув. Біжучи один поперед одного люди змітали на своєму шляху навіть поліціянтів, що намагалися пройти в бік небезпечної вулиці, аби…
Дадзай роздратовано крокував вздовж довгого коридору, злісно ковтаючи повітря, та ледь не збивав простих працівників прокуратури на своїй дорозі. Чорні кросівки шаркали по кахельній плитці, якою обклали підлогу у відділенні – вочевидь не найкраще рішення, як підмітив для себе Осаму та Ацуші, що ледь встигав за старшим та постійно проковзував на ній. Осаму не чув криків та звертань Накаджими позаду, перед очима була лиш…
– Загиблий – Морі Огай, це ви вже знаєте, гадаю, – пан Кудзірай кинув швидкий погляд на тіло, що було застелене якоюсь скатертиною. Ацуші мовчки вслухався в усі деталі, що розповідав поліціянт, а Дадзай хоч і намагався робити те ж саме, але мимоволі розфокусовував погляд та дивився кудись в бік, думками відлітаючи кудись далеко та намагаючись пригнітити якесь відчуття ніяковості перед Накаджимою. Ацуші застав…
Повітря стояло досить важке, не озираючись на те, що мороз в Йокогамі вже давно повинен був відступити. Висока вологість не давала дихати на повні груди, а прохолода лиш дратувала стінки легень, лишаючи неприємні відчуття в грудях. Жодної душі на вулицях – воно й не дивно. Погода була якраз такою, що хотілося закутатися в теплу ковдру, сісти перед каміном і пити теплий малиновий чай, загадково…
Теперішній час. Рей розплющив очі. Все та ж прямокутна яма перед очима і зоряне, похмуре небо… його руки й ноги зав’язли в багнюці, яка, здається, його ось-ось поглине, живцем поховавши в собі. Та він і не проти. Давно вже не проти вмерти. Ось тільки, доля постійно вирішує інакше. – Рей! Він побачив зелений шланг, що спускається в могилу, і здивовано розширив очі. – Мейлі?…
Вони увійшли до великого просторого приміщення. Навколо все блищало і іскрилося, переливаючись світло-бежевою мармуровою плитою. У її рівній поверхні сяяли численні лампочки з високої стелі. А перед ними – за великою гладкою поверхнею мармурової стійки реєстрації з обвішаними золотисто-жовтими миготливими лампочками гірлянд – стояла світловолоса дівчина, що широко посміхалася їм. – Вітаю, це ви нещодавно бронювали у нас басейновий зал, містере… Крайтон, правильно? –…
Частина 1 К417 Вітаю, дорогі пані та панове. Вас радий вітати неймовірний і водночас скромний Рудеус Грейрат. Попри всю велич, що збереглася в мені, я не полінувався і вирішив, що треба виконати обіцянку, дану Гіслен на моєму дні народження. Саме тому ми вирушили на галявину, яка була за містом. Якщо ж вас цікавить, чи пішла з нами Еріс, то я відповім, що так. Ба…
Після турне по всій сонячній Іспанії, їхній курс змінився убік Сполучених Штатів Америки, а саме… – Нью Йорк!!! Парубок, що спав на задньому сидінні, здригнувся від вигуку іншого. Розтираючи очі, Рей глянув на молодшого, який висунувся з вікна. Мейлі з великим захопленням розглядав нескінченні різнокольорові вогні ніколи не згасаючого великого міста. І величну статую Свободи, яка зустрічала їх у всій своїй величі та красі.…