Єва Лежачи в ліжку і спостерігаючи за небом з вікна, я починала шкодувати, що не купила жодної пляшки бренді в Стохесі чи Трості. Вже другу добу я не могла закрити очі довше, ніж на тридцять хвилин. Уві сні мене переслідувало минуле або мертве майбутнє, тож я знову не могла подолати страх заснути. Як же це все-таки комічно! Може, якийсь Кенні чи Найл зараз не…

Єва Опиняючись у Стохесі, першим ділом я попрямувала в банк, щоб виписати декілька чеків на свої тіньові рахунки і отримати нову чекову книжку. Гадки не маю чи знадобляться вони, але зайвими не будуть. Марко я відіслала відпочити та за можливості виспатись, адже у нас буде до біса довга ніч. Інформатори у Поліції спільні, незалежно від сторін, репутації чи ще чогось. Та зважаючи, що мене…

Єва – Давно не бачились, Липо!  Я знала, що одразу як я вкладу свою долоню в його він згребе мене в обійми, ніби ми якісь давні друзі, що нарешті мають змогу зустрітись і погомоніти трохи. Я сподівалась, що він зрадить своїм традиціям, але мої сподівання завжди лишались проігнорованими. І все-таки я потисла його руку, дозволила обійняти себе і спробувала удати ввічливість.  В його обіймах…

Єва Вчергове окреслюючи стелю своєї кімнати в Стохесі поглядом, я намагалась вхопитись за думку, що свербіла в моїй голові. Вулиця, та вулиця з баром. Що ж повʼязано із нею?  Розуміння влетіло цеглиною мені в голову. Я навіть підірвалась з ліжка, відчуваючи збудження від успіху. Увесь цей час Енні нагадувала мені ту дівчину, що представилась дочкою Кенні, коли ми пили в столиці. А тепер детальніше:…

Люк Досі було важко звикнути, що мене ніхто не будив. Раніше це робила мама або хтось інший з її прохання. В комірку, де я спав, навіть сонячне світло не проникало, тож сам я ніколи не знав коли слід прокидатись, а коли лягати. Взагалі я рідко мав удачу стояти біля вікна – мама не дозволяла. На вулицю я виходив лише разом із нею. І не…

Єва Я знала, що мене переслідують. Ще відтоді, як опинилась в столиці. Це був хтось досвідчений, бо люди мінялись постійно. Або це був хтось з грошима… Але коли я увійшла до штабу, переслідування урвалось. А що ж таке? Цікаво, чиї то найманці. Але на це нема часу – я запізнююсь. Хоч Даріус і попереджав про зустріч за місяць, та зараз я навіть кров не…

Єва – Мені подобається ваш план, але дозвольте відкоригувати. – Він тицьнув пальцем на фінальне місце на мапі. – Ось тут. ППМ усе ще буде при ньому, тож він зможе звідси втекти.  – Згодна. Я не подумала про це.  – Найнадійніше буде перерізати дроти.  Якийсь час я мовчала – чи то продовження чекала, чи то думала як це зробити.  – Це може залежати від…

Єва – Що тебе так злякало?  – Розвідникам надійшло повідомлення про титанів в стіні Роза. Майор Ханджі наказала доповісти вам. Титани в стіні Роза… Байдуже. Нехай хоч в Мітрасі! Хоча ні, стоп. Не можна піддаватись болю утрати. Я все ще Липа, я все ще…  – В якому районі зʼявились титани?  Я все ще маю дім і родину.  – Між Хлорбою і Тростом.  Якийсь час…

Віктор Я біг швидко, зовсім не озирався, хоча хотілось. Притискаючи поранену руку до себе, я закусив губу, щоб не заплакати. Я ж зраджу їх, зраджу себе, але… навіщо їм каліка? Навіть Шавлій не зможе мислити розумно, коли мова зайде про мене. І що тоді? Я ж усіх їх потягну на дно! На загоєння рани підуть тижні, якщо не місяці. Липа розповідала як це боляче,…

Віктор Непомітно забираючи простягнутий мені пакунок, я поквапився сховати його в кишені і рушити далі. Нещодавно випав дощ, тож я міг бачити рештки свого обличчя в калюжах під ногами. На себе дивитись не хотілось через хвилю нестерпного сорому, тому я і поспішав в приміщення, розбиваючи ці криві калюжі дірявими чоботами.  Переважно сором я відчував через безмежну тугу за Астою. Її зараз мені не вистачало…