Переді мною зараз сидить надзвичайно гарна дівчина, її гонорова матір та точно небезпечний брат, і все це через нездатність покоївки повідомити про мою присутність у ванній. — Матінко, я ще раз прошу: страти цього нікчему вже! — вона виглядала ще миліше, коли злилась. — Аніто, я вже пояснила: цей пан не хотів тебе побачити чи налякати, і абсолютно точно провина за цю ситуацію лежить…
1-9-9-0, в сім’ї музик-акторів Народжується дівчинка і дивиться на зорі І вона там бачить море, бачить щастя, біль і горе Бачить все, як на землі, і сенс ніби прозорий Життя — то просто сцена, і ми на ній — актори І дивиться на нас завжди глядач суворий Той глядач — він є садист, той глядач — вуаєрист Актор падає на сцені, і звучить похвальний…
POV автор – Її звуть Арафель, – Гавриїл всім серцем бажає опинитись якомога далі від всього цього янгольського гамору, пов’язаного з церемонією оголошення імені дитині, яку вигадав батько. До кінця дня більшість цих янголів будуть черговими тілами, якими усіяні поля битв між Богом і Пітьмою. Декільком із них судилося жити лише кілька хвилин. Гавриїл менше всіх підходить на роль батька, але він примудрився розізлити…
Дні змінюються ночами, за одним полюванням слідує інше, а відпочити часу немає. Щоправда, ми вже не полюємо по кілька разів під ряд без сну та їжі. Поки мене не рятує чудо, іменоване дядьком Михаїлом. Він вирішує провести засідання між нами всіма у своєму кабінеті. Ставлю п’ятдесят баксів на те, що засідання стосуватиметься мене та браслета. – Загроза альтернативного Михаїла усунена, – починає дядько. –…
Юнгі втомився.Втомився від того,що пише пісні ночами,поєднуючи з напруженим денним графіком,сповненим великою кількістю стафу.Втомився від прискіпливої уваги до нього,як до айдола,втомився від того,що ніяк не може дописати цю кляту пісню. Якби не любов до музики і до GeniusLab,то мабуть,Юнгі давним-давно би кинув це все,і пішов би писати коди не в аранжуваннях,а в JavaScript.Але перша любов не забувається,і тому Юнгі продовжує терпіти всю цю метушню…
Останніми днями я майже не полюю. То якісь справи на Небесах, то просто не маю бажання. В життя моє вриваються шкідлива їжа (якої я не дуже-то й потребую) і серіали днями й ночами на проліт. Ситуацію ще нагнітає Труна, яку брати затягнули в архів. Частково мене дістає Дін Вінчестер своїм ниттям, який (як останні частини “Форсажу”) говорить, що це його остання справа і готується…
☀☀☀ В двері хтось наполегливо стукав, поки Ханна насолоджувалась звуками улюбленої композиції. Надворі було досить пізно, тож можна було припустити, що єдиною, хто міг би турбувати її – Сенді – краща подруга. – Ханна!- почувся жіночий крик по той бік дверей,- відчиняй вже, бо я продовжу стояти тут і кричати твоє ім’я. Це не виглядало, як погроза, проте не дуже хотілось, аби весь кампус…
Рей стиснув кулаки і кинувся в їхню сторону. За секунду він відтягнув тих один від одного і в гніві вигукнув: – Що за виставу ви тут влаштували!!? – Про що ви? – спокійно спитав того Мейлі, схрещуючи на грудях руки. – Ми просто зізналися один одному в… – він замовк, побачивши, як той простягає до нього руку. Від переляку він закрокував назад, але його…
В епоху, яка настала для всіх, включно з чарівниками й маґлами, боги, як і раніше, все ще дуже навіть поруч, вони милують, відкидають, благословляють і баламутять, але Прометеїв дар вогню кілька тисячоліть тому наділив цих самих усіх здатністю вести свої справи самостійно, будувати несхожі один на одного міста-держави, царства і династії. А ще Зевс стратив Прометея, зруйнувавши блискавками його скелю і тим самим скинувши…
– Перебуваючи в тілі твого улюбленого старшого брата, я дізнався багато цікавого про тебе. Наприклад, ти дуже слабка, хоч і не показуєш цього. Те, що сталось біля порталу було лиш короткочасним спалахом адреналіну, – Михаїл насолоджується кожним сказаним словом і тією реакцією, яку вони викликають в мені. – Принаймні, на мені немає наручників, – я повертаю крісло спинкою і сідаю. – Раз вже нам…