Крони могутніх дерев древнього лісу здіймалися високо над землею, шелестячи листям на вітрі, крізь яке пробивалися теплі промені сонця, освітлюючи мʼяку лісову долівку, вкриту мохом. Крізь ліс йшла, весело підстрибуючи, молода сатир на імʼя Лара. Пройшло вже кілька днів, як вона покинула своє рідне поселення й відправилася в мандри на пошуки пригод. Незважаючи на піднесений настрій, вона відчувала втому в своїх ногах. Та й…
Літо розпочалося тепло і лагідно, наповнюючи мої дні світлом і можливостями. Сьогодні я прокинувся рано, насолоджуючись сонячними променями, що лагідно проникали крізь штори. Я лежав у ліжку, розтягуючися, та відчував, як літо витає в повітрі. В планах було зустрітися з подругою. Вона запросила мене до себе, бо не бачились вже кілька тижнів від початку канікул, та і я не був проти, бо весь час…
Невеликий відступ Це моя перша робота, і вона планується масштабною, зовсім недавно я зрозуміла що мені справді подобається писати. Добре сприймаю критику, тому профі, давайте поради як стати кращою в письмі! Мені здається тут погано структуроване абсолютно все, можливо є також орфографічні помилки. Цей перший розділ не закінчений, це лише 2/13 від всього тексту, потім викладу доповнення 1.1. Приємного читання! і ще приміточка, я…
Короткий опис. Історія про юного хлопця фотомодель, у якого забрали дитинство. Молодий вчитель християнської етики вирішує врятувати його від хворої богемної матері, яка жадала здерти побільше грошей з сина та зробити на ньому собі славу. Поки прописана перша частина, планується друга — повне роз’яснення. ПОПЕРЕДЖЕННЯ: між зазначеними персонажами немає романтичних стосунків, лише цікава взаємодія, жахлива історія та прийняття. Ілюстрації до цієї глави можете знайти…
Моє безумство не має меж. Воно хоче волі та правди. Підвищене відчуття справедливості втягує у шторм мого світогляду. Назви мене рабом і я із задоволенням з’їм твою думку не ковтаючи, довівши тобі протилежне. Поясни мені різницю між правильним і потрібним, адже це синоніми думки страждальника. Любов варта всього? А сама розумієш, що то любов?! Покажи мені любов на своїй плоті. Вицарапай моїми кістками, по…
Чому мій особистий щоденник поповнюється новими записами? Раніше, дівчинкою-підлітком, я вела його щодня. Досі пам’ятаю, як мама подарувала його мені на мій тринадцятий день народження, сказавши, що в цьому товстому блокноті я записуватиму свої вірші. У юному віці я любила їх писати, та й це з віком не змінилося. Ось тільки в блокнот я жоден не записала – всі мої дитячі вірші залишилися на…
Час, коли діти поверталися зі школи, був найкращим моментом типового дня в Облудних Соснах, що був здатний переступити будь-які сумніви, знані людям цього міста-в’язниці. У щільному графіку Пілчера був спеціальний пробіл для цих двадцяти хвилин. Ніхто не говорив про те, що зазвичай він засиджувався біля камер чи вікон довше призначеного часу, як і про те, що він справді переймається кожною душею, вкрапленою у його…
1 19.36.Сутінки. Мряка. Це слова які найбільше підходять під опис 19-го грудня 2019 року, хоч дата досить гарна та дзеркальна, погода була геть не така. Під дощем, 17-ти річний чорнявий хлопець з світло-сірими очима та двома шрамами на пів лиця, на ім’я Микола повертався з підробітку, у піцерії, додому, де його чекала кішка, яку одинадцяти класник забував погудувати. М.-та ну, блять, промок до нитки!…
Ранок приходить тихо та разом і з ним приходить відчуття нового дня. Навіть в таких умовах хочеться відчувати щось хороше. Повільно розплющую очі. Оглянувшись навколо, я бачу спокійні обличчя дітей, які ще сплять. Легка посмішка з’являється на моєму обличчі, коли я дивлюся на них. Обережно та тихенько підіймаюсь, щоб не побудити цих янголів. Щойно я встала, відчуваю щось тепле на своїх плечах. Повернувшись, бачу…
Пізній вечір. Я сиджу на сходах перед чорним входом до павільйону. Це мої перші хвилини спокою після насиченого дня. Вдихаю свіже повітря глибокими вдохами і дивлюсь на такі яскраві зірки, що поволі з’являються на темно-синьому тлі неба. Десь поруч, якщо трохи відвести погляд убік, яскраво світить місяць, сьогодні повний, щоби це не значило. Легкі пориви вітру дують мені в обличчя, через що просто хочеться…