Гілки боляче лупцюють по обличчю, залишаючи після себе неприємний свербіж під шкірою. Дівчина бігла крізь лісові хащі, намагаючись захищати своє обличчя від чергових ударів гілок. Позаду себе вона відчуває хвилі, які намагаються затягнути її назад, але вона не обертається, продовжуючи бігти вперед. Вона не знає, скільки миль пробігла від свого рідного містечка, але вона знає, що назад дороги їй немає. «Повернися, моя люба Амо» –…
Як і було обіцяно у неписьмовому договорі між Домом Віран та Аморіс, їй надали власну кімнату. Це було просторе та комфортне приміщення з великим ліжком, каміном, столиком та шафою. Також, як додаток до кімнати, дівчина отримала особисту ванну кімнату. Враховуючи те, що вона й не розраховувала вижити цієї ночі, умови, які їй надали, були більш ніж комфортними. До того ж, Аморіс дали одяг, адже…
Ранок у домі Віранів розпочався о п’ятій годині. Покоївки закривали штори на кожному джерелі сонячного світла у будинку, зав’язуючи їх цупкими срібними мотузками посередині. Так само зробили й у кімнаті Аморіс. Після вікон наставав час для закриття балкону. Високі тяжкі двері зачинялись на два замки задля більшої впевненості. За недотримання правил світломаскування карали, тому до цього ставились з особливою уважністю та відповідальністю. Адріану доручили…
Його поцілунки були прохолодними, але вони обпікали її шкіру. Сильні руки могли знищити її, але натомість вивчали вигини тіла, пальці стискали м’яке тіло. Вона чула як вібрація в його грудях посилюється з кожним разом як вона цілує його в губи, коли тихенько стогне від його несильних укусів в шию. Він спускався нижче, грався з її сосками, облизував їх, стискав між пальцями. Він вивчав її…
Дівчина застигла на місці після почутого. Вона й уявлення не мала, що означало, коли вампір хотів когось зробити «своїм» чи «своєю». Від чогось у неї звело шлунок і затремтіли пальці на руках. – Що це означає? – Відьма розгублено дивилась на обох вампірів по черзі. – Що ж наштовхнуло тебе на таке прохання? – Давид, здається, дивився кудись крізь дівчину, але вона відчувала холодних…
Вампіри з більшості кланів роблять це, аби прив’язати до себе смертного. Людину, якою можна годуватися у будь-який момент часу. Частіше за все цей процес призводить до летальних випадків. Таким чином, вампіри посіяли про себе погану чутку – тортури та вбивства, не дивлячись на те, що для вчинення обряду «присвоєння» необхідна згода двох сторін. Багато вампірів не вміють поводитися зі своєю людиною. Вони не відчувають…
Ревека завжди була запальною натурою. Вона ніколи не приховувала емоцій, якщо була незадоволена чимось. Це відрізняє молодших вампірів від дорослих. Останні в змозі контролювати свої емоції, або зовсім вимикати їх, стають холоднокровними і байдужими. Адріан колись сказав, що Ревека була помилкою у їхній родині. Саркастична, несерйозна, хитра, але в той час трохи дурна та скажена. Як вона зненавиділа Давида, коли той наказав їй відмовитись…
Вечір наступного дня починався насичено. Прислуга прикрашала будинок білими трояндами – за традицією господар обирає квітку, яка буде символом цього прийому. Зустрічати гостей з інших Домів доручили Адріану та його зведеному брату Вільяму. Аморіс ще не була з ним знайома, але Джаред сказав їй, що він розділяє його ставлення до неї, як до їхньої гості. Здалось, що вампіри з його родини прийняли її. Або…
Аморіс сиділа у саду, склавши руки на колінах. До її вух доносились звуки з маєтку. Вона доторкнулась пальцями до лоба, закрила обличчя руками. Всередині будинку наростала хвилююча атмосфера, пройшла лише половина прийому і ніхто не планував зупиняти святкування через «маленьке непорозуміння». Відьма закрила очі і стиснула зуби. Її серце розривав той факт, що «непорозумінням» вважали смерть молодої дівчини – вона віддала своє життя лише…
За минулі вихідні я ледве не втратила двох найближчих мені людей. Ці два дня вплинули на мене вкрай негативно — сьогодні я проспала настільки, що йти у школу було вже безглуздо. Міша виглядав достатньо бадьоро, мабуть, хороший сон у ліжку батьків пішов йому на користь. Тільки він не дуже горів бажанням розмовляти зі мною та навіть не розбудив, збираючи новий розкладний диван у нашій…