«що? Що сталося» «що сталося?» «ого» «о господи!» «оце дєган» «викличте швидку!» «такий молодий» Я сидів на гілці дерева й слухав весь оцей шум і гам. Подумаєш. Наче вперше бачать що б людина з вікна впала. Он, сусід, п’яниця, на минулому тижні теж з вікна випав. І нічого. Живий. Побитий, але живий. Я теж живий. Нічого страшного, що я сиджу на дереві і дивлюся…

Чудова ніч, м’яка ковдрочка і подушка; тьмяне світло і відсутність шуму за вікном. Я чудово пахнув, одягнутий у шовкову сорочку і не мав ніяких переживань за сьогодні. Чудова мить. Моє лібідо вважало так само. Я відчував як корінь гріха і хтивості хоче, палає бажанням, фокусує всю увагу на собі. Кінчиком впирається у тканину трусів і створює настільки нестерпну муку, що думки про це виштовхують…

— До зустрічі в наступному навчальному році, дорогі учні. — з посмішкою оголосив я своїм малим, які морочили мені голову протягом дев’яти місяців, а зараз нарешті дають відпочити.  П’ятнадцять хвилин і вони всі повиходили, залишивши мене в тиші. Я почав збирати квіти у целофані в пакет разом із цукерками. Вже уявляю, як вони лежатимуть на столі, я їх чіпати не буду через нелюбов до…

— Гаразд. Сідай навпроти і уважно думай над моїми запитаннями. Після закінчення опитування мені необхідно буде відлучитися. Ми сіли один навпроти одного за кухонним столом і мій погляд зосередився на ньому. Його погляд зосередився у випадковому направленні, а його думки наче покинули на короткий час цей світ. Далі з повітря у нього в руках опинився блокнот кольору, як старий пергамент. Я підготувався. — Просто…

— Я давно фантазую про те, що можна було б спробувати більшу кількість партнерів у сексі. Трьох достатньо було б. Це кого ти там, Артуре, третім додати зібрався? — Можу третього інкуба знайти, якщо ти цього хочеш. — я з усіх сил намагався не скривити губи. Не вдалося, він засміявся. — Є проблема — я нікого крім тебе не хочу. Якби ти міг створити…

— Привіт, Артуре. — засміялася Надя.  Вона змінилася. Не кардинально, але достатньо помітно. Раніше була промінчиком сонця, прямо ангелом добра і смиренності без пороків. Зараз вона стала строгіше і вже не посміхалася на всі тридцять два зуби кожному незнайомцю.  — Ой, то ви знайомі? — радісно запитала мама Артура. — В одній школі в сусідніх кабінетах викладаємо. Ця пані, фіг зна як її звати,…

Опис: Копія оригіналу утвору також присутня на сайтах: https://www.wattpad.com/1449811021-mundes-world-plexus-of-souls-%D1%83%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80-7 https://archiveofourown.org/works/55891582/chapters/143029477 (Посилання на сьомий утвір)   В невелику кімнату зайшла дівчина. Вона була молодою, сильною, середнього зросту. Її волосся було русявим та заплетеним у косу. Очі дівчини були блакитними, довкола них були темні впадини. Скоріше за все ці впадини з’явилися через недосип. Молода пані одягалася у легку, металеву броню, проте її руки залишалися відкритими. –…

Нью-Йорк… Охреніти яке круте місто! Але ми жили там, коли мені було ще 7, а тепер у якомусь глухому містечку… Зараз я підліток, і мені 15. Якщо коротко про себе… Ну, я Алан, і я люблю спорт: плавання, бігати марафони, грати у футбол і бейсбол. Так, я спортивний малий, чого не скажеш про моїх трьох сестер і двох братів. Вже встигли скласти в голові…

Придорожній бар, куди місцеві та подорожні збиралися випити та потеревенити, в цю літню ніч був переповнений. Ніхто там не збирався, окрім здоровенних м’язистих чоловіків та місцевих розбійників. Всі вони били кулаками по столу, трощили стільці та розливали пиво. А маленька тендітна офіціантка в щільній сукні розносила цим здорованям пиво. – Ей! – Крикнув один з таких до майже непомітої фірм в капюшоні в кутку-…

Придорожній бар, куди місцеві та подорожні збиралися випити та потеревенити, в цю літню ніч був переповнений. Ніхто там не збирався, окрім здоровенних м’язистих чоловіків та місцевих розбійників. Всі вони били кулаками по столу, трощили стільці та розливали пиво. А маленька тендітна офіціантка в щільній сукні розносила цим здорованям пиво. – Ей! – Крикнув один з таких до майже непомітої фірм в капюшоні в кутку-…