Її звали Морай, і її прізвище було Рендаа. Для вас, звичайних людей з нашого світу, це прізвище не сказало б нічого , але в її світі вона належала до найбагатшої, найстарішої та найвпливовішої родини у всї Ондарії. Тому все те що сталося з нею далі, в це просто неможливо повірити. Але Морай це не хвилює. Хоч вірте, хоч ні, але подекуди треба бути унікальним,…

  Вона пам’ятала цей момент як ніякий інакший. Той день, коли на неї дивилися десятки стривожених очей, дядьки, тітки, кузини… А вона, маленька тендітна семирічна дівчинка в золотій сукенці, стояла біля великого маєтку Ідреона на островах Рендаа, місця, де проводились усі урочисті події родини Рендаа. І всі очі дивилися на неї з надією. Обіч неї стояли її старша сестра Єссека, в своїх золотих читальних…

Вавилон, місто-легенда, оповите таємницями та славою. Могутня столиця імперії, являла собою химерне поєднання розкоші та занепаду. Величні зикурати, що пронизували небо своїми шпилями, сусідували з бараками напівголодних рабів та бідними кварталами, де життя вирувало в тісних вуличках. Магія та передові технології перепліталися в цьому місті, створюючи неповторну атмосферу. Тут можна було зустріти як могутніх магів, так і звичайних торговців, як воїнів, що повернулися з…

“Bззззззз. Bзззззззз. Bззззззз. ” – дзижчав телефон у кармані моїх штанів, які я так і не спромігся вчора зняти, перш ніж моя свідомість покинула мене прямуючи в царство Морфея. “Ще трошки, будь ласка. Дай мені поспати. Я бачив такий чудовий сон. Уф,” – пробурмотів я сонним голосом, позіхаючи. “Джо, хай Пазузу переслідує тебе у снах. Мало того, що ти не давав мені спати всю…

Свідомість поверталась повільно, ніби пробираючись крізь густий туман. Різкий запах хлорки та медикаментів вдарив у ніс, вириваючи мене з м’якого марева забуття. Біла стеля, розмита пляма світла… лікарня. Знову. Я спробував підвестися, але різкий біль у потилиці прибив мене назад до подушки. “Цегла, здається, таки знайшла свою ціль,” – промайнула думка. Двері палати відчинились, і в кімнату ввірвалась молоденька медсестра. Яскраво-руде волосся, зібране у…

Коли до зустрічі Рімуру та команди номер 7 залишалося пару хвилин, Сіель почала щось казати про те, що Дьябло хоче зв’язатися з Рімуру телепатично, щоб донести якусь інформацію. Через це Рімуру треба було негайно покинути цей прекрасний світ з погляду мешкаючих тут людей, але для нашого невгомонного слизу це був звичайнісінький світ, в якому не було нічого цікавого, окрім приємної розмови з хвостатими. Вони…

Багато багато років тому було неймовірна кількість богів. Кожен з них мав свій домен, свої культи, своїх послідовників. Вони були всі різні хтось був птахом хтось був рибою, а хтось кішкою. Але всіх богів об’єднувало одно… Вони всі страшено любили воювати. Богам було мало місця на одній землі їх було занадто багато. Вони були ненаситні кров’ю своїх послідовників і інших богів спершу їх було…

Глава 3: Вибір Темрява потойбіччя. Здається, я починаю до неї звикати. Це вже третій раз, коли я потрапляю сюди. Але цього разу щось не так. З’явилося щось нове: Система вітає вас! Ви померли!  Бажаєте почати гру, чи продовжити подорож шляхами сансари? Так (почати гру) / Ні (померти) Схоже, я знайшов винуватця такого масштабного сплеску енергій на нашій планеті. Не вірю, що це був локальний…

Вона почула, як в замку запасних дверей в бібліотеку провертаєтся ключ. Бібліотека була ледь не найбільшою кімнатою в усій академії, звісно ж , після зали вітру, яка була плюс- мінус однаковою в обох корпусах- жіночому і чоловічому. Це була велика, заввишки з 20 метрів зала, освітлена з величезний вікон на стіні. Ряди книжок, столики , декорації тисячолітьньої давнини- видовище, що перехоплює дух.Перебуваючи на фермі…

Дуґлас повертає на місце стрілки годинника, вдаряючись об твердий камінь своїх переживань. Він використав останній можливий трюк, змарнував останню свою надію, й тепер Дуґласу потрібно відпустити своє божество. Це наче отримати відмову у відповідь на нескінченні молитви замість жорстокого, але все ж невизначеного, вільного для фантазій простору — мовчання. От тільки в його випадку відмови не було, як і жодних молитов — ніхто навіть…