Ще кілька днів в Одесі, і ми повертались до Вінниці. Вікторія так і бачила світ у чорно-білих тонах, але на її обличчі зараз грала сонячна усмішка, а зараз для мене це найголовніше. Здається, за кілька днів, що ми провели у цьому чарівному місті, ми почали розуміти одне одного так, як не розуміли ніколи. А я став справжнім охоронцем для Вікторії. Вютенд та Верховний Суд…

Від лиця Сатани

[Селена] Навіть такі прекрасні дні, як сьогоднішній, рано чи пізно закінчуються. Але коли по переду ще багато цікавих буднів це здається не таким вже й важливим. Буднів, коли ти навчатимешся в престижному, жити у квартирі, про яку і не мріяла, та не відмовляти собі у багатьох речах. Звичайно, я теж навіть не уявляла собі, що взагалі зможу випуститься зі школи зі своїми оцінками, які…

Міода прокинулась вночі. Вона зазвичай спить на спині, і це зіграло з нею злий жарт. Вона не могла поворухнутись. Шафа була привідчинена, і з неї наче виглядав якийсь монстр. Міоді було дуже лячно, вона намагалась заплющити очі, але марно. Монстр виліз із шафи. Він був високий, а всю його спину вкривали шипи. Очі були жовті, як і зуби. Пазурі мали з пів метри завдовжки.…

У двері постукали. Увійшла Міода. -“Чого тобі?”-Гмикнув Кеннеді-“Мені зараз якось не до тебе” -“Просто… Я уявляю, ні, навіть знаю як тобі зараз… Я хотіла тебе трохи втішити…”-Кеннеді трохи повернув голову в її бік. -“Втішити?”-Міода кивнула. Вона трохи ніяково посміхнулась і взялась руками за низ футболки і почала повільно її піднімати. Коли Кеннеді збагнув що діється він різко відвернувся заховавши очі за ковдру-“ТИ ЗОВСІМ ПОИДУРОШНА!?”-У…

Перше березня. Машина вже звернула з траси та прямувала у села. Як я помітила то більшість дітей та підлітків не люблять села, я ж навпаки люблю села, а саме своє єдине. Кеікоку. Саме таку назву отримало селище яке розташувалося на ярах. Назва дивна та стала дуже рідною. За вікном почали з’являтися перші будиночки, та якщо чесно, то вони мені не дуже й подобаються. Вони…

Рімуру собі спокійно, то летів, то пливав у космічному просторі. Якщо його цікавила якась планета, то він туди залітав, робив усе, що хотів, та летів далі. Він навіть не думав, скільки часу в нього зайняло долетіти до світу Наруто. За цей час, коли він летів до потрібної планети, він набрався ще більшого досвіду та здібностей, хоча він навіть не думав про силу та владу.…

Приємна світловолоса дівчина сиділа й вдивлялась в обличчя навпроти. “Молодий. Досить молодий. Не більше тридцяти п’яти” Лала навіть не задумувалась про його вік. Чомусь чоловік здавався їй старшим. Вона знуджено підперла голову рукою, поставивши лікоть на хиткий старенький стіл. Дівчина продовжувала розглядати чоловіка напроти. Він явно хвилювався, краплина поту прокотилась скронею до підборіддя, а потім впала йому на футболку. Її погляд зупинився на надписі…

Усе змінилося тоді, коли Торвальд навідався до неї другого разу. Стояв кінець літа. Її пофарбований в синій будиночок с білими вікнами виглядав так само, як і рік тому. Двері відгукнулися так само на його стукіт як і рік тому. Він нервував та, відверто кажучи боявся, так само, як і рік тому. Тим не менш, деякі речі змінилися. Йому відчинила начебто зовсім інша жінка. Жорсткіший…

Одна гітара на обох На якій я не вмію грати. Ти приносив завжди мені, даби я міг її сховати. Твоя мати говорила:”Візьмися за навчання” А ти мені:”Я неначе забуваю, що таке навчання, коли музика грає у мені” Десь опівночі ти пропав. Проте, зустрілися пізніше. Біля тебе була гітара. Акустична, знищена вщент. Як виявилося, ви чимось схожі – побої були на лицю твоїм. І ти…