З самого ранку до нас у гості прийшла Наталка з величезною коробкою чорного чаю. Вона любила навідуватися на вихідних та розпивати зі мною на кухні пару десятків чайників, між цим розповідаючи про своє особисте життя. Я із задоволенням слухала всі вигадані і невигадані історії подруги, пов’язані з її хлопцем Дімою, труднощами у навчанні та новими колекціями одягу, котрі вона бачила в модному журналі, і…
Ви коли-небудь задумувалися про країну, де не бувають війн та політичного впливу? Напевно, думали, що така країна буває тільки в мріях, або після життя? Але ні, така країна існує вже багато-багато століть. Ви мене запитаєте: “То де ця країна знаходиться?” А я вам замість однієї відповіді: “Де вона знаходиться?” – розкажу одну цікаву історію про правителя цієї країни, про Рімуру Темпеста. Якщо вам це…
Батьки на вихідні поїхали на дачу, залишивши хату під опікою діточок. Чудова можливість зібрати всіх своїх друзів і тусити протягом двох днів як душі заманеться, чи не так? Для мене ні. З однієї простої причини — я самотній зубрила, чия голова спочатку вся була в школі, а згодом і в університеті. Та для мого брата — так. Сидячи на кухні в чудовій самотній тиші…
Коли Мітя покинув поріг моєї кімнати ми не бачились близько чотирьох днів. Я декілька разів пожалкував, що ми не обмінялися номерами. Можна було б через Вадима запитати, але це виглядало б дивним. До того ж, через ці самі чотири дні Матвій сам і запитав у нього, ось як я про це дізнався: Пар у мене не було по причині святкового дня, тому я приїхав…
В дитинстві Міша завжди хотів здаватися старше. Забороняв мені торкатися до його солдатиків, машинок і м’ячу, з яким грав у дворі в футбол з однокласниками. Коли я поверталася додому, він часто вибігав із-за кута та гучно кричав, корчив кумедні гримаси, намагаючись налякати мене, і потім довго заливався сміхом на підлозі у кімнаті. Я справді лякалася, іноді відпускала з рук мішок із взуттям від неочікуваності…
Я практично влетів до кабінету Вютенда, навіть Лука не зміг мене зупинити. Шугар спокійно розбирав якісь документи і спочатку навіть не звернув на мене уваги. Тільки тоді, коли я голосно грюкнув дверима, на мене піднялася пара здивованих очей. У мені вирувала злість. Давно я так когось ненавидів, але Земан, щоб чорт її перебрав, Вікторія переплюнула всіх. — Що трапилося? — здивовано спитав Верховний, підводячись…
Облаштувався я у квартирі досить швидко, на стіну повісив той самий календарик, який купив у книжковій крамниці. Коли Вікторія побачила його, спочатку розсміялась, а потім наказала не псувати її чудові стіни таким непотребом. Я здогадувався, що причиною такого настрою було розуміння, що не тільки в мене залишилось чотири тижня… і неї також. А я все так само сподівався змусити цю ідіотку зрозуміти, що світ…
Вікторія ще спала, коли я встав і вирішив приготувати сніданок. Ну як приготувати, старатися не спалити кухню. Вчорашня розмова все ще не могла мене відпустити. Вона оголила переді мною свій внутрішній світ, і тепер мені треба щось із цим робити. Це не просто взяти і забрати душу, її потрібно зрозуміти, щоб зуміти поміняти бачення Вікторії на цей світ – зробити його кольоровим. Беззаперечно, стали…
Я глибоко зітхнув, бажаючи перевести тему в інше русло, але не встиг. Гаряче дихання торкнулося моєї щоки, а потім я відчув її губи. Моє серце пропустило удар, а перед очима була вона, м’яка, вразлива і така рідна. Але те, що я відчув, змусило не на жарт злякатися. Збентеження і страх… Я відскочив від Вікторії, дивуючись, що це було. Жінка уважно на мене дивилася, вперше…