В маленькій освітленій тільки червоним аварійним світлом за столом розглядаючи щось в мікроскопі  сидів чоловік в забрудненому подертому лікарському халаті під яким була біла брудна  офісна сорочка  і потертих штанах в руці він тримав окуляри, а іншою протирав втомлені  очі. Надягнувши окуляри він ще раз оглянув маленьку кімнату і сумно зітхнув. Як же він хоче до своєї сім’ї, обійняти їх, почути їх голоси та більше ніколи не розлучатися…

Легкий відблиск леза кинджала, ледь чутний шепіт і тільки звук падаючого тіла порушує тишу кімнати. Дівчина робить легкий пас рукою і швидко ховає клинок у футляр від скрипки. Точніше зі скрипкою. Так, у цієї дівчини також є почуття гумору. Вибігши в коридор вона спокійно, наче йшла з йоги, а не з замовлення, пройшла до сходинок. Такі красиві сходинки були у цьому театрі – як…

  Хаг обережно і повільно підійшов ближче до дітей, хвилюючись, що дивлячись на його дивовижну зовнішність, вони злякаються і почнуть кричати. Однак, на його величезне полегшення, замість того, щоб злякатися, діти зустріли його появу з подивом, але без переляку. Вони розглядали його незвичайну зовнішність із цікавістю, без тіні страху.   Пару секунд ніхто нічого не говорив, вони просто дивилися один на одного, а потім…

Карі очі Лопеста декілька хвилин уважно спостерігали за дівчиною, що зайняла на дивані місце поряд з власником будинку. Рейнольд вдивлявся в блакитні очі Аристії, певно, намагаючись відповісти на якісь свої питання стосовно цієї юної особи. Коли Еванс відчула на собі цей погляд, дещо насупилася, все ж таки не розуміючи причину такого довгого й прискіпливого погляду хлопця, Лопест тяжко зітхнув й сперся спиною об спинку…

Воно виглядало на мене у закутках. Чекало на мене у темряві ранніх сутінків. Підстерігало біля виходу з будинку. Проводжало мене поглядом під час усього мого шляху до університету і додому. Коли я дивилася у купу людей — воно вже спостерігало за мною звідти. Коли я відводила погляд, відчувала його дихання за моєю спиною. Навіть вранці, у ванній, коли я чистила зуби, воно спостерігало за…

— Кріс, я все сказала. Ми розлучаємося. Я покохала іншого чоловіка. Розумієш? – Вона не слухала, що говорить він. Ця жінка занадто довго чекала моменту, аби зібрати речі та просто піти. — А як же Медісон? Я знаю, про мене ти не думаєш, але подумай про нашу доньку. Їй 17 навіть немає, підлітковий вік, розлучення батьків їй точно ні до чого! Це нашкодить…— А…

2:48. Вереснева, але тепла ніч. Я сиджу на даху багатоповерхівки. Частенько дивлюся у свій телефон. Можливо здивуєтеся, але ні мама ні тато до мене не телефонували. Нікого не цікавить, де я зараз, що зі мною і коли буду вдома. Для мене комендантська година в 23:30. Приходила пізніше — отримувала на горіхи. Батьки завжди були суворими на рахунок цього. Довіряли мені, відпускали всюди, але були…

Вже понад 5 років ми працюємо з ним в одному офісі. Понад 5 років він надокучає мені своїми замашками перфекціоніста. Чи є ще якась, аж настільки, нудна людина, щоб кинула йому виклик?! Здається мені, у цьому плані його не замінить ніхто. У цього чоловіка все розсортовано по кольорах, все розкладено по поличках. А ще, він завжди має наглість підколювати мене через мій творчий гармидер. …

Юнак виходить з будівлі коледжу де зараз навчається, по правді кажучи він шкодував, що не зміг вступити в університет, але.. грошей на таку розкіш у Фібі Рідлі банально не було. Ну а що поробиш? З наступного тижня у Фібі буде практика у школі з молодшими класами, як він з підліткового віку і мріяв. А зараз той прямував додому, точніше до квартирки яку він знімав…